Саша точно пам’ятала момент, коли на касі поклала його в сумку, вона згадала навіть момент застібання блискавки на сумці. У ньому залишалося тільки 100 рублів готівкою, а на карті грошей не було. Саша в той день перечитала різні статті, де радилося пройти весь шлях того дня спочатку, щоб знайти ту чи іншу річ. Ось і вона встала і підійшла до дверей. Ось вона зайшла додому, поставила сумку і пакети з продуктами на тумбочку, зняла туфлі і віднесла все на кухню. Ах, ні! Вона згадала, що віднесла тільки пакети, а сумку залишила там, де вона зараз стоїть, а гаманця в ній немає. Гаманець був старим і пошарпаним. Саша купила його в якомусь магазині одягу. Відділень в ньому було мало, доводилося класти все в одне відділення, а від цього цифри на карті стало важко розрізняти. Олександра вже встигла заблокувати кредитну карту. Грошей, а точніше 100 рублів їй не було шкода, та й гаманець вже не виконував свою функцію. Але їй було шкода купувати новий. Саша вже була впевнена, що її гаманець вкрали і навіть здогадалася хто і коли.
Вийшовши з супермаркету, Саша згадала, що вона забула купити гречку на вечерю. З цією метою вона зайшла в магазинчик біля її будинку. У магазині до неї підійшла жіночка з дочкою і притискалася до неї то з одного, то з іншого боку. Як тільки Саша повернулася до них, щоб почати обурюватися, вони швидко вийшли з магазину, так нічого і не купивши. Але тут же з’ясувалося одна не стикування. Як вона тоді за гречку розплатилася ?! Потім Сашка згадала. Що заздалегідь підготувала гроші, а гаманець прибрала в сумку. «Прийшла біда, відчиняй ворота!», Любила говорити по-всякому приводу мати Сашки, а ще гаманець ж вкрали з її вини. Мати Саші була просто джерелом приказок для бідних і нещасних, і хоч Саша і не користувалася ними в повсякденному житті, але в такі моменти у неї в голові звучав голос матері з черговою приказкою. Саша б попл акала, але толку вже плак ати? Вже сталося, вже нічого не поробиш. Зате наступного разу вона буде в рази уважніше …
