”У вас не знайдеться трохи дрібних грошей?” – зі сльозами на очах незнайомка звернулася до Кирила. Це і стало початком нової історії у його житті.

ПОЛИТИКА

Кирило після роботи їхав додому автобусом, коли помітив, що незнайома дівчина, яка сидить поруч, увесь час копалась у своїй сумці. Раптом вона підняла свій погляд, сповнений сліз, і звернулася до Кирила: ”У вас не знайдеться трохи дрібних грошей? Я, здається, гаманець втратила…” Кирило допоміг їй розплатитися, а потім провів до будинку. Вони й уявити не могли, що так починалася їхня романтична історія. “Дякую, що допомогли мені”, – сказала дівчина, коли вони вийшли з автобуса.

“Нема за що. Це було найменше, що я міг би зробити”, – відповів Кирило. “Мене звати Ганна”. “Я Кирило”. Вони почали жваву розмову і зрозуміли, що вони мають багато спільного. Ганна працювала у місцевому магазині одягу, а Кирило був інженером. Обидва любили пригоди та подорожі. Коли вони прийшли до дому Ганни, вона сказала: “Дякую за компанію. Я думаю, що не впоралася б без твоєї допомоги.” “Не варто. Мені це було у насолоду”, – відповів Кирило. Вони обмінялися номерами телефонів та домовилися зустрітися ще. За кілька днів вони зустрілися у парку та провели весь день разом, гуляючи та розмовляючи. Вони обоє відчували,

що між ними є якийсь зв’язок. Протягом наступних кількох тижнів вони зустрічалися регулярно і стали ближче один до одного. Молоді люди виявили, що у них навіть життєві цілі збігаються. “Я думаю, я закохався в тебе”, – сказав Кирило одного вечора, коли вони гуляли набережною. Ганна посміхнулася. “Зізнаюся. Я теж закохалася в тебе.” З того часу вони стали нерозлучними. Вони мандрували разом, проводили багато часу один з одним і підтримували одне одного у всьому. Вони обидва знали, що знайшли один в одному

не лише партнера, а й найкращого друга. Минуло кілька місяців, і Кирило вирішив зробити Ганні пропозицію. Він запросив її на вечерю в її улюблений ресторан, і коли вони закінчили їсти, він став на коліно і сказав: “Ганна, ти – найкраще, що трапилося в моєму житті. Я хочу провести з тобою решту своїх років. Ти вийдеш за мене заміж?” Ганна посміхнулася і сказала: “Так, я дуже хочу бути твоєю дружиною.” З того часу вони жили довго і щасливо, підтримуючи і люблячи один одного навіть у непрості часи.