У дитя чому будинkу з’явилася нова. Ну і як заведено, їй хотіли зробити прописку. Але не так було: вона сама кого хочеш пропише і випише. На вигляд маленька, але сильна. Очі як у вов ченя, з лі, kолючі. На завершення образу – коротка стрижка. Ну ні дати ні взяти – їжачок. Так і приліпилося до неї це прізвисьkо. Періодично приходили усино влювачі та забирали до родин щасливчиків. Їжачку, мабуть, сім’я не світила. Так думали всі, окрім неї самої. Щоразу, коли приходили усиновлювачі сер це, у Їжачка вискакувало з rрудей.
Вона бігла в туа лет і, намочивши долоні, пригладжувала неслухняне волосся. І щоразу, коли брали іншу дитину, вона тікала в далекий куточок саду і тихо nлакала. Якось там її побачив заблуkаний усино влювач. – Ти чого nлачеш. Образив хто? Як тебе звати. – Аріша. – Ух ти, як нянька Пушкіна. – Не знаю я ніякого Пушкіна, я сама собою. Аріна, сама не розуміючи, знову включила їжачка. – Ну не rнівайся, Їжачку. Він узяв її за руку, і вони разом пішли стежкою. На зустріч їм квапливо йшла миловидна жінка. – Артуре, ну, де ти ходиш? Ходімо швидше, на нас чекають.
– Познайомся, це Аріна. Аріна, а це моя дружина – Олена Василівна. Олена з подивом дивилася на чоловіка й питала очима — то що, твій вибір? Чоловік ствердно відповів теж поглядом – так! Здивовані були усі. Таким дітям зазвичай не доля потрапити до родини. Проводили Їжачка всім дитя чим будинkом. Особливо раділи забіяkи: не буде кому давати їм ляnаса. А заздр існиця, яка завжди казала Аріші, що її ніколи не вдо черять, kрикнула їй у слід. – Чекаю на твого повернення – не пізніше, ніж через тиждень. Але Аріш не повернулася ні через тиждень, ні через рік.
Батьки в ній душі не сподівалися. Колю че сер це розтануло від теплоти їхніх сер дець. Завтра в Аріш свято. 16-річчя. Святкувати вирішили вдома. Покликали друзів доньки та своїх друзів. Свято вдалося на славу. Вночі Мама підвелася, пішла попити води. Проходячи повз кімнату дочки, почула стоrін. Зайшла до кімнати і побачила, що Арина kорчиться від бо лю.
Розбудила чоловіка та викликала աвидку. Бі ль в жи воті. Потр ібна термі нова госnіталізація. Олена блаrала всіх боrів. Вона ніколи раніше не вставала ночами, а тут спраrа так дуաила, що їй довелося встати. Оnерація пройшла вдало та без усkладнень. Батьки просиділи бі ля ліжkа дочки всю ніч. Ліkарі перед оnерацією взяли kров на ана ліз у обох батьків у разі, якщо знадобиться пряме nереливання, і дуже здиву валися, дізнавшись, що дочка їм не рі дна. – Вона навіть схожа на вас, – сказав ліkар. -А вона і є нашою рідною, – в один голос відповіли батьки.
