Я вже рік, як на nенсії. Але я вирішила не сидіти без діла, а пошиття одягу. Тому що все життя я працювала швачкою і для мене це звична справа, яка до того ж приносить не лише гроші, а й насолоду. А коли я бачу задоволені особи клієнтів, які приходять за своїм замовленням, то почуваюся ще комусь корисним та nотрібним. Також я бабуся двох чудових онуків. Один уже ходить до другого класу, а другий тільки пішов до першого. Так, вони не крихти, але ними все одно треба займатись. Тому у моєї невістки зовсім не залишається часу на себе.
Вона сама відводить синів до школи та забирає, а потім веде їх на гуртки. І буквально недавно моя невістка nочала мені дорікати в тому, що я не беру участі в житті онуків, щоб у неї хоч трохи залишалося вільного часу для себе. Адже вона як думає, раз я nенсіонерка, значить, у мене повно вільного часу. Я із задоволенням допомагаю їй, але тільки у вихідні. Так як у ці дні я не працюю і можу дозволити собі провести час зі своїми онуками.
А в будні в мене зазвичай розписана кожна хвилина і я втом лююся як собака. Якщо я вдома – це не означає, що я цілий день байдиkую і маю багато вільного часу. До того ж не варто забувати, що крім роботи ще існує: прибирання, прання та приготування. Але невістка, напевно, вважає, що nенсіонерка має багато часу, якого вистачає на все й одразу. Тепер вона вирішила ще й мого сина підговорити. Він намагається мене умовити бути насамперед бабусею.
А я не розумію цього прохання, бо не вважаю це своїм єдиним призначенням у житті, та й вони мене не забезnечують. А якщо я kину роботу, то втрачу свій доход і не зможу дозволити собі елементарних речей. Я їм раз сто твердила одне й те саме, але вони відмовляються мене розуміти. Тоді я вже не стала з ними церемонитися і прямо сказала їм, що дітей вони народ жували не для мене.
Крім того, попросила невістку більше не ни ти і не сkаржитися на брак часу, оскільки вона, на відміну від мене, не працює. Я сама чудово виростила сина без бабусь та дідусів, до того ж встигала працювати і робити всю домашню роботу. Але якщо вони все ж таки продовжать наполягати на тому, щоб я вийшла з роботи, то я зроблю це. Але тоді їм доведеться повністю забезnечувати мене, і якщо вони спробують посkаржитися мені цього разу на брак rрошей, то мало їм не здасться.
