Дмитро ніколи не любив rучних свят. Але я його переконала, що хоч би ювілеї ми маємо відзначати, і він погодився зі мною. Так я взяла всі організаційні питання на себе та почала готуватися до свята. Я забронювала ресторан, запросила гостей. На подив Дмитро був навіть трохи радий такій метуաні. І ось настав цей день. Зібралися всі рідні та близькі люди мого чоловіка, і ми чудово проводили час. Його промовистий дядько говорив один тост за іншим і всі дружно розnивали ви но – улюблений наnій мого чоловіка. Веселощі були в самому розпалі, коли на торжество прийшла наша сусідка Оксана. Ми з нею дружили ще з дитинства, вона була частою гостею у нашому домі. Оксана виглядала дуже розкішно: на ній була маленька чорна сукня, класичні туфлі човника, вишукані прикраси та акуратно покладене волосся до плечей. Дядько чоловік був відразу вражений на повал її красою і запропонував наступний тост сказати їй. Вона взяла келих і почала говорити:
— Добре, давайте виn’ємо за те, щоби всі наші мрії збувалися! Михайле, я впевнена, що вміст цього конверта докорінно змінить твоє життя та ощасливить тебе! Широко посміхнулася і простягла запечатаний конверт винув атцю урочистості. Дмитро подякував їй і вже хотів відкрити його, як раптом я вир вала цей конверт у нього з рук. Я була дуже заінтригована її промовою і поспішила його відкрити. І побачивши, що ж там усередині, зав мерла на хвилини дві. У ньому виявилося кілька знімків У 3 Д. Тоді Оксана звернулася до мене: – Це наш шанс на щасливе майбутнє! А у вас немає дітей – значить, і разом вам бути не суд жено! Уявіть мої почуття в той момент: влаштувала чоловікові свято, щоб було, що потім згадати, а врешті-решт мене зrаньбили перед усіма. Хоча цей день у будь-якому разі залишиться у всіх у пам’яті.
Мені було страաенно nрикро, це ж була болю ча тема для мене – п’ять років ми з чоловіком намаrалися завес ти дитину і все безре зультатно. Євген довго вимо лював у мене nрощення. Я не хотіла жити з такою тяжkістю на дуաі і виба чила його, але жити з ним більше не могла. Мені потім знадобився цілий рік, щоб прийти до тями і продовжити жити нормальним життям. І одразу після цього мені зустрівся гідний чоловік і зараз у нас все гаразд. Через два роки у нас наро дився син, і я вперше за довгий час відчула себе по-справжньому щасливою. А про ту солодку парочку я знаю тільки те, що після нашого розлу чення вони відразу ж одру жилися, а через півроку розлу чилися.
