Тетяна не вміла бути зразковою бабусею, зате онукам з нею нудно не бувало. Зять спочатку не залишав своїх дітей наодинці, але потім дещо змінилося.

ПОЛИТИКА

– Оль, що на обід? – Блін, у мене немає часу, холодильник набитий яйцями, приготуй собі сам. Зазвичай Тетяна сама запрошувала чоловіка за стіл і кілька разів, але в цей день все було по-іншому. Наступного дня мала приїхати дочка з дітьми, треба було готуватися до їхнього приїзду. З ранку Таня забиралася, гладила, готувала наступного дня. Часу на обід для чоловіка зовсім не було. Дочка Тетяни була одружена з військовим. Через це пара переїхала до іншого міста. На канікулах вони намагалися побувати і у Тетяни, і у батьків її зятя, тож жінка бачилася з донькою та онуками досить рідко. Тетяна була стрункою, красивою та дуже енергійною жінкою. У свої 51 вона виглядала на 10 років молодшою. На перший погляд, нічого не видавало її віку. Таня завжди чомусь вважала, що зять до неї не щиро ставиться… він неохоче до неї приїжджав і не любив залишати онуків у бабусі.

Але чесно сказати, в цьому була провина Тетяни. Вона завжди була азартною, веселою та вкрай нестандартною жінкою. Бабуся з неї вийшла така сама. Коли у Тетяни народилася перша онука, вона поїхала допомогти доньку з першою дитиною. Якось молоді залишили дівчинку з бабусею та вийшли у справах. Коли вони повернулися, перед ними була така картина: новоспечена бабуся лежить поряд із онукою на підлозі, тримаючи в руках іграшки, і розповідає: – Ось бегемотик носить на своїй спині мавпочку. Назвемо їх Петя та Саня. Вони збираються на пошту, щоб надіслати своїм рідним заборонені речовини. Ті продадуть це добро і куплять своїм дітям нові речі… йде, йде бегемотик… і бац! Виловили їх прикордонники. Забрали всю траву собі, а бегемотика з мавпочкою повісили! Тепер уже прикордонники можуть продати траву та купити нових дрібничок своїм дітям. У зятя трохи серцевого нападу не трапився.

Дочка вже знала дива своєї мами. Почала заспокоювати чоловіка. Після кожного візиту бабусі, онуки вигадували дивні речі. Яке було здивування її доньки та зятя, коли молодший онук запропонував “вирвати” його безіменний пальчик. Він навіть зміг аргументувати це рішення. Раз він такий невдачливий і марний, що йому навіть назву не вигадали, то навіщо він йому потрібен? А старша, 5-річна Маша, почала матюкатися. – Де мій зайчик, матір вашу? Виявилось, що вона це почула, коли Тетяна розмовляла зі своєю подругою. Мотом діти розповіли, що Іван удавався дурнем, щоб від армії косити. Спочатку зять не дозволяв дружині залишати дітей з бабусею, але потім, поговоривши з більш відповідальним родичем, тестем. Після цього він уже дозволяв дітям залишатися з бабусею днями.