Цю історію мені розповіла моя подруга Олена. Вона приїхала до столиці вчитися півроку тому – на кухаря. Все виходило в неї чудово, і незабаром навіть влаштувалась на кухню в один із ресторанів. Потім вона познайомилася, навіть не знаю, як – з одним хлопцем, столичним. Навіть одразу вирішили побратися, але його батьки думали, що вона з ним через квартиру сина. Тому запропонували тимчасово пожити разом, звикнути один до одного, а пізніше розписатися. Звичайно, батьки моєї подруги були проти такого повороту подій, але Олена наполягла на своєму, і вони так і зробили з Валерою.
Олена була позитивною людиною, встигала і вчитись, і після навчання працювати. Від цього всього лад і достаток у будинку на стра ждали. А Валера цілими днями відшивався з друзями, байдикував. Навіть не намагався знайти роботу, адже його все влаштовувало: красуня дружина, все по дому робить, холодильник завжди сповнений, комунальні витрати теж на ній. І раптом він зрозумів, що всі чоловічі ролі на його коханій, а він як жінка сидить удома.
Почав він із нею погано поводитися, висловлювати невдоволення на порожньому місці, дорікати їй у тому, що, раз у нього в квартирі живе, то має відпрацьовувати. День-два Олена терпіла, потім одного дня він знову почав свої зну щання. Насамкінець додав, що, якщо не подобається, нехай їде собі до своїх корів. Її це шалено обра зило, і незважаючи на те, що була вже ніч – вона зібрала речі та пішла від нього. Після цього випадку вона вирішила ніколи нікому не бути винна. Сама зняла собі кімнату і грошей навіть лишалося небагато. Дякувала долі за те, що не встигла одружитися з таким відморозком. Ось така історія трапилася з моєю подругою.
