Одного разу я побачив своїми очима, як мені зраджує моя дружина. Я навіть не повірив очам, ну, треба ж таке, її могли б дізнатися мої друзі, рідні, могли побачити діти, в кінці-то кінців! А все почалося одним п’ятничним ранком. У мене була перерва на роботі, я вирішив зайти в кафе, спробувати там кексів, які всі друзі нахвалювали. Так ось, я знайшов собі містечко, сів і чекав офіціанта, але раптом я побачив, як через один столик сидить моя дружина з якимось хлопцем, вони тримаються за руки і мило один одному посміхаються. Не, ну я теж дружині змі нюю, але я це роблю так, щоб ніхто не дізнався і не побачив.
Я чоловік, всі чоловіки з часом заводять kоханок, так що всякі зви нувачення з мене, я вважаю, зняті. Дружина в сім’ї – берегиня. Сім’я для неї повинна бути на першому місці, а про зра ду і мови йти не може. Чого їй не вистачає, я не розумію?! Так от, тоді мені стало не до кексів, я хотів уже підійти і тріснути їй і цього руй нівника сім’ї, але вирішив поговорити з дружиною вдома, а поки просто встав і пішов. Як тільки дружина повернулася, я відразу поставив їй запитання про її kоханця. Діти вже спали, так що ми могли спокійно поговорити.
– Ах, так? А якщо я почну задавати питання? – сказала вона, – ти думаєш, про твої пригоди ніхто не знає. Ні, милий мій. Як тільки ти виходиш з дому, я вже можу сказати, куди ти йдеш, з ким, і коли повернешся. Ні, ну як можна бути такою наха бною? Так, у мене були kоханки, але я ж чоловік, а вона жінка! Я так їй і сказав. – Я чоловік, так всі мужики роблять, а ти жінка, ти зобов’язана зберігати і захищати будинок від усякої розnусти, а не навпаки, ти розумієш? Розмова у нас не виходила. Я зрозумів, що остаточно втратила свою дружину, коли вона і після цих слів наха бно і без краплі жалю дивилась мені в очі. Що поробиш, раз її не повернути… Скоро подам на розлу чення, напевно.
