Всі люди мають такого знайомого, про якого можна таке розповісти, що історія на фільм потягне. У мене ця людина – наша тітка Зіна, близька подруга моєї мами, за сумісництвом її сусідка. Жінка вона досить дивна, і все через одну її рису – підвищений материнський інстинкт. Вона своєю турботою просто душить свого сина, створює навколо нього купол, з якого не вибратися і не втекти.
Зіна не дозволяла синові гуляти з друзями, у нього їх і не було, через матір, яка всіх зви нувачувала, що вони її сина зіпсують, і не давала синові виходити вдома. Про дівчину взагалі мовчу, це Зіна повинна була, на її думку, для сина дружину знайти, ну щоб точно не помилитися. І ось, одного дня, коли я працювала в магазині, я почула крик тітки Зіни, яка бігла вулицею і nлакала. Зину ледь зупинили, спитали, в чому ж річ, а виявилося, ось що.
Її син зник, вона не могла його знайти, вона прокинулася, а його вже не було вдома. Це була справа сер йозна, ми вже збиралися викликати nоліцію на допомогу, і тут раптом з’явився син Зіни. Хлопець усім сказав, що знайшов собі дружину, і з цією жінкою, тобто з мамою, бачитись більше не хоче. Його всі зрозуміли, адже знали, що в їхньому домі відбувається… зрозуміли всі, окрім Зіни, яка продовжувала всім говорити, що його сина обдурили, щоправда, на її слова вже ніхто особливої уваги не звертав.
