Шлюб мого брата залишає бажати тільки найкращого, або в цьому випадку хоча б нормального. Коли ми з мамою тільки познайомилися з братовою дружиною, вона нам здалася дуже гарною, доброю, і господарською, що взагалі в наш час зустрінеш рідко. Ми були раді, що брат зробив саме такий вибір. Багато часу від них не було новин, сkандалів не влаштовували, і дякую.
Жили собі молоді, та й поживали, ми й не цікавилися їхнім життям… думали, якщо не розповідають, то навіщо змушувати. Ми з мамою були впевнені, що у них гарний шлюб, тож особливо й не хви лювалися, хіба що дітей не заводили, а ми з мамою на них дуже чекали. Одного дня моя мама вирішила, запросити брата з дружиною до нас на дачу – хороша ідея, таке, сімейне гуляння влаштуємо, посидимо разом…
Вони прийшли, і коли мій брат працював на городі, я помітила те, що й змусило мене сум ніватися у їхньому шлюбі. А вся справа щодо дружини брата. Вона постійно посилала його, називала дурнем, відшивала, і навіть не давала йому доторкнутися до неї. Ми б подумали, що вона чоловіка просто не любить, але при цьому вона сама багато разів йому освідчувалась в коханні, обіймала ззаду, таке інше. Дивний у мого брата шлюб, однак.
