Я була першою красунею нашого села. А ще я любила та хотіла вчитися. За мною в школі навіть закріпилося прізвисько – “Міс Жиринівка”. Жиринівка – це наше село. Напевно, це стало причиною моєї впевненості, що я зможу “завоювати столицю”. Закінчила школу, вступила на бюджет до столичного університету, оселилася у гуртожитку. Навчалася добре. Потім познайомилася із Владом. Він мене зачарував усім: і статтю, і голосом, і почуттям гумору. На початку все було чудово. Він мене обсипав подарунками. За рік Влад покликав мене заміж. Я погодилася. Але вже через місяць я перетворилася на його служницю. Я і куховарила, і прибиралася, і прала.
А він або гуляв із друзями, або валявся на дивані. Я вже збиралася подати на розлучення, але вже була ваrітна. Часто плакала, усвідомлюючи, що тепер я навіки стану рабинею для Вадима. Від постійного ст ресу у мене сталося мимовільне пере ривання ваrітності. Повернувшись із ліkарні, я зібрала свої речі та пішла від Влада. Подала на розлу чення. Влаштувалася на роботу, винайняла кімнату в гуртожитку. На Дні народження подруга познайомилася із Гаріком. За місяць я вже жила з ним. Він мені обіцяв “дістати Місяць з неба”. Але якось після роботи, повернувшись додому, я застала його з іншою.
Пасія мого хлопця пішла, а Гарік почав би ти мене і kричати: – Я тебе пустив до свого дому, а ти зіnсувала мені вечір! Потім він пішов. А я, зібравши речі, поїхала до подруги. Столиця оглянула мені. Я більше не хотіла там жити. Повернулася до свого села. За рік я зустрілася з Петром, моїм однокласником. Він ще в школі намагався доглядати за мною, але я ігнорувала його. На сьогоднішній день у нас із ним двоє дітей. І я щаслива! Чому я вирішила розповісти свою історію? Щоб сказати – хоч би як вам було важко, яких би ви не зустрічали поганих людей, ніколи не здавайтеся. І ви обов’язково знайдете своє щастя.
