Я домогосподарка. Забезпечує нас із донькою чоловік. Ми часто гуляємо вдвох – Анечка і я. Буває приєднується моя подруга Віра із сином Вовою. Вона працює перукарем і сама виховує сина. Якось ми залишили дітей грати в пісочниці, а самі сиділи неподалік. Обговорювали наше життя, захоплення та спокійно пили каву. За цими розмовами не помітили, як до наших дітей приєднався ще сусідський розбійник Максим. Спочатку все було добре, а потім ми почули крики. Діти щось не поділили. Вова не хотів ділитися іграшками, тому Максим почав кричати. Він кидався своїми машинками та ображав наших дітей. Ми вирішили не втручатися, адже дітей потрібно змалку вчити відстоювати себе.
Моя подруга була тієї ж думки. Але тут прибігла Оля, Максимова мама. Ефектна блондинка дівчина в дорогому одязі. Вона почала кричати на Вову. – Твоя мати тільки гуляти вміє і з подружками пліткувати! Взагалі манер не вчить! Вона тобі казала, що іграшками треба ділитися? Я вже хотіла підійти, та подруга втримала мене. — Олено Михайлівно, ми вас дуже поважаємо, — несподівано для мене, почала говорити моя Анечка, — але ви поводитесь, як базарна бабця! Олена на хвилину задумалася, а потім знову продовжила свою тираду: – Від нагулянної дівки не збираюся нічого слухати! Тебе як виховують? Твоя мати тільки по мужиках вміє ходити! Дитиною взагалі не займається! Не встигла я хоч щось зробити, як моя маленька дочка відповіла:
— Виховують мене добре, тож я вмію розмовляти з людьми. А ось вам трохи виховання не вистачає. Почитайте книги, може станете культурнішою. Олена більше нічого не казала. Вона мовчки забрала свого сина. Напевно, не дуже приємно, коли тебе вичитує дитина. Ми своїх дітей похвалили. Без хамства та агресії вирішили конфліктну ситуацію. Я пишаюся своєю Анечкою. Подруга посміялася. Каже: «Виховую сильну дівчину. За свого Вову вона спокійна». Сподіваюся, це була разова ситуація, але якщо наша сусідка не вгамується і надалі, тоді вже буду втручатися я.
