Надія Ігорівна ухвалила складне для себе рішення. Воно далося їй зовсім нелегко. Вона заблокувала номери всіх знайомих та родичів крім дочки. Зі своєю дитиною вона так вчинити не могла. Вже кілька років вона на пенсії, живе зовсім одна у селі, друзів та подруг у неї немає. Чоловік давно помер, а донька пурхнула у велике місто спочатку здобувати освіту, а потім і кар’єру будувати.
Світла щомісяця надсилала матері гроші, щоб та ні чого не потребувала, але сама рідко дзвонила через велику зайнятість. З усіма сусідами у Надії були добрі стосунки, але заходили до неї тільки переважно щось попросити: то сіль, то рецепт, то порада якась по господарству чи допомога. І Надія ніколи нікому не відмовляла! Має такий добрий характер.
Вона все своє життя жила заради інших: спочатку заради сім’ї, потім заради чоловіка та дітей. А на старості років вона виявилася зовсім одна! Всі зверталися до неї за допомогою, коли накривала крапка або потрібна була мудра порада, а їй самій не було до кого звернутися. Тоді жінка й зрозуміла, що чинила неправильно, що більше так жити не буде. Відтепер вона вирішила насамперед дбати про себе.
