Після 30 років спільного життя від Аліси пішов чоловік. Вона вирішила поговорити з сином про цю ситуацію, щоб уникнути подальших незручних ситуацій. – Не можу повірити, що він кинув мене після стільки років. Що мені робити? – казала вона синові, адже їй більше не було кому поскаржитися. – Я не знаю, мамо. Це його втрата, – відповів їй син. Аліса продовжила: – Ми ж разом звели цей будинок, а тепер його просто немає. Я навіть не можу уявити, що він думав тоді… Тут син спитав: – Ви розмовляли з ним про це? – Ні, він залишив листа, в якому говорилося, що йому треба побути одному, перш ніж ми у всьому розберемося, – Аліса дивилася в підлогу, соромлячись сина.
Син здивувався: – Лист? Це трохи боягузливо, не рахуєш? – Я знаю, це важко зрозуміти. Він сказав, що розлюбив мене і хоче продовжити своє життя з іншою жінкою, – Аліса плавно перейшла на сльо зи. Син обійняв її: – Мамо, ти заслуговуєш на краще. Ми впораємося з цим разом, не хвилюйся. То його вибір і його втрата, ти нічого не втратила, навпаки, ти здобула свободу! Аліса згадала, як знайшла листа чоловіка, коли повернулася додому після візиту до хворої матері. – Мені не хотілося в це вірити, але здавалося, що чоловіка в мене весь цей час і так не було, – розповіла подругі.
Вона продовжила: – Його речей уже не було у шафі. Я зазирнула в сервант, де зберігалися наші документи та заощадження – документи чоловіка зникли, а грошей залишилося половина. У листі її чоловік писав, що йде від неї і що йому набридло «так» жити. – Мабуть, він уже давно розлюбив мене і хоче бути щасливим з іншою жінкою, – сказала вона, – він має на це право. Аліса була спустошена. – Він просто кинув мене після 30 років шлюбу, в якому я служила йому вірою та правдою, – вона махнула сльози з лиця. Її чоловік ніколи не казав їй, що він нещасний, а просто взяв і пішов одного дня. Але ж на це не було жодних натяків. Таке буває, але необхідно пам’ятати, що ситуації в житті бувають різні. Важливо їх гідно пережити та рухатися далі.
