У віці 16 років я дізналася, що чекаю дитину від свого хлопця. Я розповіла мамі, і вона відвела мене до ліkаря на оnерацію. Хоча я не хотіла ставати матір’ю, але мама пояснила, що операція була необхідна для мого майбутнього. Після закінчення школи я поступила в університет і насолоджувалася своїм новим життям, наповненим розвагами, новими друзями і вечірками. Я не хотіла наро джувати дитину, оскільки це могло позбавити мене того, чим я насолоджувалася в той час. Зрештою, я зустріла чудового хлопця на ім’я Олег. Ми зустрічалися близько шести років. Олег мріяв про велику сім’ю, але я не говорила йому, що раніше переривала ваrітність.
Ми одружилися і, незважаючи на всі спроби, не змогли заваrітніти. Проконсультувавшись з лікарями, ми дізналися, що у мене були ускладнення через мою попередню процедуру. Наші стосунки почали змінюватися, і Олег став дратівливим, що призвело до того, що він обдурив мене і кинув мене заради іншої жінки, яка була ваrітна. Мама запевнила мене, що я знайду щастя-і зрештою я зустріла Артура. Я сказала йому, що не можу мати дітей, та й він сказав, що не хоче їх.
Ми подорожували бути разом і відкривали нові культури, і я насолоджувався темпом нашого життя без дітей. Однак у віці 44 років мені стало нудно, і я помітила, що Артур з величезною радістю дивиться на маленьких дітей. Я не говорила йому, але підозрювала, що він теж був ситий по горло нашим життям без дітей. Одного разу я здала тест на ваrітність, і він виявився позитивним. У мене був шанс стати матір’ю, але в моєму віці це було б важко. Однак я була готовою зробити все, щоб народити цю дитину, навіть якщо це означало стати одинокою матір’ю. Але все сталося як не можна краще.
