Якось вчителька початкових класів Галина Іванівна перевіряла роботи своїх учнів, коли її налякав стукіт у двері. Це несподівано приїхав її зять Мишко до її подиву та невдоволення її собаки. Галина Іванівна мала теплі стосунки з Мишком, вона високо цінувала його за доброту і веселу вдачу. Хоча вона й була приголомшена його раптовим візитом, жінка знала, що в нього має бути причина для приїзду. Вираз обличчя Михайла різко змінився, коли він зізнався, що його дружина Наташа, дочка Галини, наполягла на тому, щоб вони тимчасово жили окремо. Він зізнався у їхніх постійних сварkах і у тому, що втомився від постійних істерик дружини.
Незважаючи на його спроби заспокоїти Наташу, зокрема пропозицію поїхати у відпустку на море, він постійно стикався з відмовою та примхами. Хлопець звернувся за порадою до Галини, не знаючи, як виправити їхні стосунки, що стрімко псуються. Галина наполягала на тому, що їхня головна проблема – невміння слухати один одного. Однак вона не наважувалася втручатися в їхні справи і порадила Мишкові поговорити з Наталкою, наголосивши, що їхній дочці необхідна стабільна сімейна обстановка, спокій та впевненість у завтрашньому дні. Галина не здивувалася, коли Наташа з онукою відвідали її у вихідні.
Вона чекала, що Наталя довіриться їй і розповість про свої проблеми, але її мовчання змусило Галину саму торкнутися цієї теми. Наталя висловила невдоволення своїм життям, порівнюючи себе з благополучнішими подругами. Вона відчувала себе затиснутою, не маючи можливості дозволити собі розкіш, про яку мріяла. Галина нагадала їй про простоту їхніх власних починань і попередила, що не варто говорити про щастя в одному ключі із матеріальними благами. Незважаючи на вмовляння матері, Наташа залишалася твердою у своєму бажанні кращого життя для себе та доньки. Вона зізналася, що думає назавжди втекти від Миші.
Через тиждень Наташа зібрала свої речі та переїхала до подруги, змусивши Галину побоюватися за майбутнє своєї родини. Незважаючи на прохання Михайла повернутися, Наташа не наважувалася. Вона ще плекала до нього деякі романтичні почуття, але хотіла домогтися змін у їхньому житті, що мало на увазі розлу чення з Михайлом. На щастя, після ночі сліз Наташа вирішила повернутися додому, розуміючи, наскільки важливий мир у їхній родині, особливо для її дочки. Вона не знала, як довго триватиме її знову набута стабільність, але вона була готова прагнути того кращого життя з чоловіком, не проводячи паралелей з іншими.
