Валя – проста, тиха дівчина – прожила життя, геть-чисто позбавлене похвали і тепла. Незважаючи на свою скромність, вона стала учителем філології у місцевій школі. Кохання з’явилося до неї в особі Михайла, який обсипав її добротою та компліментами, дарував їй ласку, якої вона завжди жадала. Вони одружилися, але їхнє щастя було недовгим. Після весілля Михайло перетворився на уразливу та агресивну людину, яка зви нувачує Валю у втраті роботи та всіх життєвих невдачах.
Валя зазнавала цієї ворожості, поки kонфлікт зі свекрухою, яка звинуватила її в крадіжці, не вивів її з рівноваги. Переповнена емоціями, вона зомліла на роботі. Коли вона прийшла до тями, її колега, Ніна, запропонувала відвезти її додому, що призвело по дорозі до напруженої розмови про нещастя Валі. Після повернення додому Валю знову зустріли скаргами, а не турботою про здоров’я. Вона зрозуміла, що стала просто слугою у власному будинку.
Тому вона вирішила поїхати, швидко зібравши свої речі, поки вдома нікого не було. Вона викинула свій старий мобільний телефон, тим самим символічно розірвавши зв’язок зі своїм минулим. Валя переїхала до маленького містечка у горах, де подруга Ніни запропонувала їй роботу вчителя. У новому оточенні Валя нарешті знайшла спокій: її життя наповнилося новою надією та радістю. Вона насолоджувалася кожною миттю, наповнюючи свій день діями, які справді приносили їй щастя.
