Раптом я зрозумів, що не можу нічого сказати. Але я повинен був зробити це. Я хотів розлуч итися. Я спокійно підняв цю тему. Здавалося, що вона абсолютно не розлю тилася. Вона тільки запитала мене м’яко: «Чому?».Я не відповів. І це її розл ютило. Вона раптом почала кричати, що я не чоловік. Того вечора ми більше не розмовляли. Вона пла кала. Я знав, що їй хотілося дізнатися, що трапилося з нашим шлюбом. Але мені було складно зізнатися, що моє серце тепер належить іншій — Джейн. Що я більше не люблю її. Я просто її жал ів.З глибоким почу ттям пров ини я склав документи на розл учення, в яких говорилося, що їй залишиться наш будинок, машина і 30% акц ій моєї комп анії. Вона прочитала його, а потім порвала на шматки. Жінка, з якою ми прожили 10 років, стала мені чужою. Мені було шкода, що вона витратила на мене так багато часу, але я не міг забрати свої слова назад — я любив іншу. Нарешті вона запла кала. Цього я і очікував. Для мене її сль ози були свого роду звільненням.
Думка про розл учення, якою я був одержимий останні кілька тижнів, ставала ясніше і чіткіше.А вранці вона познайомила мене зі своїми умовами розлу чення. Від мене нічого не було потрібно, лише відкласти розл учення на місяць. Вона попросила мене спробувати пожити цей місяць нормальним життям, докласти для цього всіх зусиль. Причина була проста: у нашого сина починалися іспити, і вона не хотіла, щоб він турбувався через наш розрив.Це мене влаштовувало. Але було ще одна умова: я повинен був кожен день протягом цього місяця виносити її на руках з кімнати до порога, як в день нашого весілля. Я подумав, що вона божев оліє. Але щоб не псувати відносини в наші останні дні разом, я прийняв це дивне вимога.
Я розповів Джейн про умови розл учення, які поставила моя дружина. Вона розсміялася і зневажливо сказала, що це аб сурд. А ще, не дивлячись на те, що моя дружина задумала, їй доведеться змиритися з неминучим.У нас з дружиною не було ніяких тілесних контактів з тих пір, як я попросив про розл учення. Тому в перший день, коли я ніс її на руках, це виглядало незграбно. Наш син стояв ззаду і плескав, радіючи з того, як тато несе маму. Його слова ранили мене. Але дружина тихо сказала: «Не говори синові про розлу чення». Я кивнув, трохи засмутившись. Я опустив її на землю за вхідними дверима, і вона пішла на роботу. Я теж поїхав в офіс.На другий день нам обом було легше. Вона міцно тримала мене. Я відчував запах її парфумів. Я зрозумів, що вже дуже довго не придивлявся до цієї жінки. І я зрозумів, що вона вже не молода. Дрібні зморшки на обличчі, сиве волосся Наш шлюб наклав на неї відбиток.На четвертий день, коли я взяв її на руки, я відчув, як бли зькість повертається.
Ця жінка подарувала мені 10 років свого життя. На 5 і 6 день я знову відчув, як почуття близькості стає все сильніше. Я не розповідав про це Джейн. Так непомітно майже пролетів місяць. Можливо, щоденні тренування зробили мене сильнішим.І ось одного разу вранці вона шукала, що ж їй надіти. Вона переміряла велику кількість суконь, але так і не могла знайти ту, яка б добре на ній сиділа.Вона зітхнула і сказала, що все сукні стали їй великі. І я раптом зрозумів, як сильно вона схудла. Напевно, тому мені було так легко носити її на руках. Мене враз ила думка: «Скільки ж гіркоти і бо лю в ній прих овано!». Мимоволі я потягнув руку і погладив її по голові.У цей момент увійшов наш син і сказав, що мені пора нести маму вниз. Для нього вид батька, який несе на руках маму, став невід’ємною частиною його життя. Дружина попросила сина підійти і міцно обняла його. Я відвернувся, бо боявся, що можу змінити своє рішення в останню хвилину.
Я взяв її на руки, вона обняла мене за шию, а я притиснув її до себе ще сильніше. Це було так само, як в день нашого весілля. Тільки її худорба сильно мене засмутила.В останній день, коли я тримав її на руках, я не міг ступити й кроку. Наш син пішов до школи. Я міцно обняв її і сказав, що й не помітив, як з нашого життя зникла близькість.Я приїхав в офіс і вистрибнув з машини, навіть не зачинивши двері. Я боявся, що будь-яке зволікання може змусити мене змінити своє рішення. Я піднявся наверх. Джейн відкрила двері, і я сказав: «Прости, Джейн, але я більше не хочу розлу чатися».Вона здивовано подивилася на мене, а потім помацала мій лоб. «У тебе темп ература?». Я прибрав її руку і сказав: «Прости Джейн, але я не буду розводитися. Мій шлюб був нудним, тому що я не цінував деталей нашого життя, а не тому, що ми вже не любимо один одного. тепер я розумію, що як я в день весілля ніс її на руках до хати, так я повинен носити її на руках до тих пір, поки сме рть не розл учить нас ».
До Джейн почав доходити зміст моїх слів. Вона дала мені ляпаса, закрила двері і розпл акалася.Я спустився і поїхав. По дорозі я заїхав в квітковий магазин і замовив букет квітів для дружини.Продавщиця запитала, що написати на картці. Я посміхнувся і написав: «Я буду носити тебе на руках щоранку, поки сме рть не розлу чить нас».Того вечора я приїхав додому з букетом квітів і посмішкою на обличчі і піднявся в нашу спальню. Моя дружина лежала на ліжку. Мер тва.Вона боро лася з рак ом вже кілька місяців, а я був так зайнятий романом з Джейн, що навіть не помітив цього. Дружина знала, що скоро пом ре, і при цьому хотіла захистити мене від зло сті нашого сина, від якого страждав би на мене в разі розл учення.
Головним для неї було, щоб в очах сина я залишився люблячим чоловіком Маленькі деталі дуже важливі у відносинах. Це не будинок, автомобіль або гроші в банку. Ці речі створюють середовище, сприятливе для щастя, але самі по собі вони не несуть щастя.Так що знаходите час, щоб бути хорошим другом для дружини / чоловіка, і приділяйте увагу дрібницям, які створюють близь кість між вами. І нехай ваш шлюб буде щасливим!Якщо ви не поділитеся цією історією, то з вами, звичайно, нічого не трапиться. Але якщо ви поділитеся нею з друзями, то це, можливо, допоможе врятувати чиєсь шлюб!Багато невдач в нашому житті відбуваються тому, що ми не розуміємо, наскільки близько ми були до успіху, але здалися.
