Мій рідний брат Юра майже рік зустрічався з однією дівчиною. Звали її Леся, я з нею вже добре познайомилася. Вона така гарна, все про сучасну моду знає, має досить-таки хороший смак, відмінно одягається. З Лесею мені було дуже цікаво. Вона завжди багато говорила на різні теми, ми з нею ходили в кафе, вона знала де кращі знижки і розпродажі. У Лесі було дуже багато друзів і знайомих, вона сама водила авто і добре зналася на прикрасах. Коли я з нею спілкувалася, то здавалося, що вона знає все. А потім вони з братом розійшлися, після того Леся сама перестала зі мною спілкуватися. І вже через місяць Юра сказав нам, що призведе до хати наречену: він вирішив одружитися. Ми з батьками були дуже здивовані, і мама стала ретельно готуватися, до зустрічі з майбутньою невісткою. Вже через тиждень ми з мамою вперше побачили Оксану. Вона прийшла, тихенько привіталася з нами усіма і сіла в куточку. Їла вона лише ложкою, виделку навіть в руки не брала. Виявилося, що Оксана сама родом з далекого маленького села, закінчила звичайне училище і зараз працює касиркою в місцевому супермаркеті. Сказати, що ми з мамою і батьком були здивовані, це нічого не сказати, тому що навіть вже і ми перестали розмовляти і їсти, не до того зовсім було.
Коли брат провів Оксану до зупинки і повернувся додому, ми взялися за розмову. Мама до ночі пояснювала Миколі, що їй буде соромно людям в очі дивитися через те, що у неї така невістка. Вона навіть одягнена, як жінка за 50. Микола вислухав і, нічого не пояснюючи сказав, просто сказав, що радитися він з нами не збирається, все сам вже вирішив давно і жити вони будуть на знімній квартирі, тому заважати Оксана нам ніколи не буде. А, якщо ми не хочемо його бачити, то можемо до них не приходити. Але на подив усім нам і нашим родичам, Оксана виявилася дуже порядною і доброю людиною. Вона вміла все: готувала, пекла, шила, в’язала. Вступила до вузу, хоча і продовжувала працювати касиркою, вона не бачила в цьому нічого поганого. Зараз y них підростає синочок, вони щасливі і брат мій Юра став відповідальним і добрішим ніж був раніше. А минулої неділі я зустріла Лесю: вона сама до мене підбігла і стала розпитувати про брата. Вона до цих пір бігає по магазинах, купує дорогі сукні, дуже красиво одягається і віє від неї дорогими парфумами. І тільки зараз y мене відкрилися очі: вона взагалі не схожа на хорошу господиню, бо крім одягу її нічого не цікавить у цьому житті. Леся досі самотня. Я сказала їй, що у брата все добре, y нього найкраща в світі дружина і ми всі дуже любимо свою невістку.
