Ми отетеріли від того, що наш єдиний син вирішив в свої 22 роки зробити пропозицію дівчині. Ми не стали його відмовляти, або ще якісь «каверзи» будувати; все ж, його наречена, Ірина, нам дуже симпатизувала. Добра і мила дівчинка вже четвертий рік навчалася з моїм сином і вже третій рік вони були разом. Ми з нею бачилися кілька разів, але вона вже встигла завоювати нашу симпатію. Ми з чоловіком були переконані, що про просто розпис не може йти мови, бо він був нашим єдиним сином і знаєте, як кажуть: «душа хотіла свята»; тому пройшов тиждень від Ірининого «так», як ми вирушили до наших майбутніх сватів. Ми мало розмовляли з дівчинкою про її батьків і якісь подробиці життя. Про родину знали тільки, що живуть в невеликому містечку за містом, куди ми і відправилися свататися.
Звичайно, майбутню сваху Іринка попередила заздалегідь. Ми з чоловіком купили великий букет квітів і торт, а до нього купили наше улюблене вино, щоб в гості йти не з порожніми руками. За словами сина я знала, що її батьки живуть бі дно, але, незважаючи на це, ми всі троє були приємно вражені чистотою двору і самого будинку. Будинок був б ідний і старенький, але доглянутий, що робило його краще за інших. Було видно, що у нього хороша господиня. Нашу сваху звали Валя, і вона відразу нас приємно вразила. Точно, як і її дочка, така ж мила і приємна особа. Ми смачно їли і весело розмовляли, хоча і нерідко наші розмови про майбутнє весілля молодят заходило в глухий кут, тому що Валя відразу попередила нас, що грошей на весілля, на жаль, не має (вона була в розлученні вже 5 років, тому могла розраховувати тільки на власні сили).
Було видно, як це засмутило Іринку (за словами сина, вона довго мріяла і хотіла красивого одруження), а після неї і син насупився, не хотілося йому засмучувати кохану. Ми її тоді і запропонували дещо іншу версію. Нехай ми організуємо і оплатимо весілля, а вона запросить невелика кількість важливих гостей зі свого боку і те, що вони подарують і піде на оплату витрат. Все-таки, ми стали майже ріднею, тому Валя довго вагаючись, погодилася. За два дні до весілля на нашому порозі виявилася сваха і, хоча, ми були їй раді, але нас схвилювало таке її раптова поява. Вона нервувала і не могла підібрати слів, а потім витягла з кишені конверт: в ньому були гроші на оплату ресторану.
Виявилося, що вона взяла їх в кредит. Ми не хотіли, щоб сваха через нас борги мала, тому просили її повернути гроші банку, але вона твердо відстоювала своє рішення. Весілля пройшло просто чарівно, діти були нереально щасливі, але ось, хто знайшов щастя на весіллі, так цей мій двоюрідний брат Микола. Чарівна Валя виглядала просто неперевершено для своїх 45 на весіллі та й своєю добротою всіх наших родичів приворожила, тоді і її запросив на танець мій двоюрідний брат. Уявіть собі: пройшов лише місяць, як ми з чоловіком знову поїхали до свахи в село, але тепер свататися до неї з моїм братом! Зараз вони живуть разом і щасливі (кредит відразу ж Микола погасив). Діти щасливі, тому у нас з чоловіком не має момент для смутку!
