Вася познайомився з дівчиною, Оленою, на сайті знайомств. Обидва хотіли сім’ю, адже їм уже було по двадцять сім. Вася менеджер, любить футбол та романи Достоєвського. Збіг це, чи ні, але Олена теж любила футбол та романи Достоєвського. Вони були рідними душами. Вони вирішили зустрітись. Вася з’явився на призначене місце з букетом троянд, і одразу впізнав Олену, незважаючи на те, що бачив лише одну фотку, та й то не чітку. -Олено, привіт! – Сказав він з усмішкою. -Привіт, – невпевнено відповіла вона. -Я Вася. Не впізнала? – Дізналася, дізналася. І що будемо робити? – Я на побаченнях не був майже чотири роки. Давай підемо до Кафе. – Ходімо, – погодилася дівчина.
Позвучить дивно, але то була не Олена. Це була Неллі, дівчина, яка була там випадково, яка теж шукала своє щастя. І, коли звідкись з’явився хлопець із букетом троянд, який їй навіть сподобався, вона вирішила, що це доля і треба скористатися цим шансом. А справжня Олена, як на з лози просто спізнилася на кілька хвилин і втратила своє щастя. Вася, прийшовши додому ввечері, нічого не підозрюючи, просто видалив сайт та листування. А щодо імені, тру днощі не виникли, і Неллі не довелося обду рити, адже батьки, як не дивно, з дитинства її називали Оленою, хоча записана вона як Неллі. За кілька місяців вони одружилися. І Неллі стала вдавати, що обожнює футбол і читала в слух чоловікові романи Достоєвського. За рік у них наро дилася донька.
Вася був добрим батьком. А Неллі, лише зрідка, згадувала правду, і думала: А якщо не було тієї випадковості? Якби не представилася Оленою? Так, мені пощастило, пощастило!>> За кілька років Вася з дружиною їхали нічною вулицею додому. Раптом Неллі вирішила зізнатися у скоєному. Вона була трохи n’яна і готова була до несnодіваної щирості. Вася здивувався, машина мало не вийшла з-під контролю, адже він випустив кермо. – Як ти могла так вчинити? – Ну Ви бач, Васю. Не знаю, що на мене найшло! – відповіла Неллі, і подумала, що коли вона відкрила правду, потрібно розповісти всі деталі. – І я нена виджу футбол, а Достоєвського терnіти не можу. То була проста імі тація. – Усі ці роки я жив із іншою жінкою. Як мені бути далі? – Вже пізно щось міняти, просто зми рись, – відповіла Неллі і ніжно обійняла чоловіка. З цієї нагоди минуло вже кілька років і Неллі з Васею ще разом, тільки у них уже двоє дітей.
