Ми з дружиною тоді відпочивали за кордоном, вирішили зайти в магазин із сувенірами, відпустка у нас уже до кінця підходила, відкладати цю справу на потім уже було неможливо. І ось ми стоїмо вибираємо магнітики, як у магазин заходять наші, у прямому розумінні. По говору було зрозуміло, звідки вони. Ми швидко перейшли на англійську, так було цікавіше. Та й потім, якби вони зрозуміли, що ми їхні співвітчизники, ми б не змогли підслуховувати їх. А так збоку, ми могли слухати їх та спостерігати. Дві блондиночки, одна молодша друга старша. Так, це наше єдине хобі на відпочинку підслуховувати розмови.
У них була така бурхлива розмова, розповідаю, що почув: Старша цікавилася у молодшої, щодо вчорашньої ночі, як вона її провела. -Ну, що ти вчора пішла з Майклом на побачення? Розповідай, мені ж цікаво. -Так. – відповідає, та що молодша. -Ну? Як все пройшло? Вона вже хотіла все розповісти, як помітила гарну тарілку в магазині і побігла до неї. -Яка гарна, треба брати, Маріш! – Вигукнула молодша. -Так Так! Гарна! Продовжуй, мені цікаво ж, не треба перевіряти моє терпіння, інтриrанка – сміялася старша дівчина. -Залиш цю чор тову тарілку! І розповідай про Майкла. Ми з дружиною весь цей час рухалися тим же маршрутом за цими блондинками, так невимушено, що вони й не помічали нас.
Ми страшенно хотіли дізнатися, чим там із Майклом усе закінчилося у цієї молодшої. Цинічно підслуховували, а одночасно обговорювали їх англійською. Але дівчата поводилися дивно, паралельно, як і всі інші жінки, вони встигали робити тисячу справ: розглядати сувеніри, і обговорювати інші теми, крім того самого Майкла, про якого цікаво було дізнатися, не тільки її подрузі, але вже і нам теж . Може, все-таки це стереотип, що блондинки ду рні, але через п’ять хвилин після огляду всього магазину та обговорення вчорашнього дня вони забули про Майкла, або ж молодша зли лася, а старша це зрозуміла. І ось живу я зараз, у повному невіданні, як там усе з цим Майклом цієї блондинки скінчилося.
