Батьки мого чоловіка мешкають на дачі. Там у них є велике господарство: свині, корови, кури, і добрий такий город. Я все життя жила у місті. У нас не було дачі, не було друзів, що мешкали на дачі, єдиний раз, коли я відчувала зв’язок із природою, був у зоопарку. У дитинстві я взагалі це не любила. Листя, дерева, живність: жучки, павуки, черв’ячки. Фу! Тому ми й не прагнули відпочивати на природі. Нам і у місті було непоrано. Коли чоловік сказав, що його батьки запросили нас до себе, я трошки зніяковіла спочатку, але потім чоловік у фарбах розповів, як ми там відпочинемо, позагораємо, шашличків насмажемо, будемо їсти омлет зі свіжих яєць щоранку… Ну, погодьтеся, звучить круто. Я налаштувалась на все, що він мені описав і ми поїхали. Ох, знала б я, що там чекає попереду, і нога б моя туди не ступала.
Як тільки ми приїхали, свекруха одразу знайшла мені заняття: граблі в руки та вперед! Я зробила все, що вона попросила, хотіла було плюхнутися на диван, що стоїть на вулиці, але свекруха тут як тут з наступним завданням. Вона розписала мій день по годинах: закінчила тут, йди туди, а чоловік весь цей час перед телевізором лежав, ніжкою тряс. Наступного дня свекруха знову хотіла мене надіслати орати на землі, але я вирішила висловити їй своє невдоволення таким прийомом дорогих гостей. Вона була дуже здивована, коли я сказала, що прийшла на дачу відпочивати, а не вантажитися ще більше. Після цього я займалася лише дрібними справами на кшталт миття посуду та прання. Свекруха ж ходила навколо мене з невдоволеним обличчям, але гаразд… Взимку був день народження свекрухи. Ми були запрошені до неї на тиждень. Мабуть, вона мала цілу шоу-програму на своє свято. Я не хотіла туди їхати, але чоловік пообіцяв, що весь тиждень ми відпочиватимемо вдвох: покатаємось на лижах, на санях, погуляємо по вечірніх снігових долинах і попаримося у лазні.
Не знаю, чи на мене слова чоловіка вплинули, чи фоточки із соцмереж, але я погодилася з ним поїхати. Чи варто казати, що жодних лиж, лазень та прогулянок не було? 4 дні я ора ла, як проkлята, і вислуховувала казки свекрухи про те, що її син себе не береже, він вже зовсім схуд, треба б йому відпочити трішки, а я і вдома відпочину; і про те, як витончено виглядає її синочок в інтер’єрі вітальні і як красиво він доповнює дизайн дивану. Чоловік спокійно, не відриваючись від телевізора, казав, що я можу спокійно піти, покататися на лижах, раз я так цього хочу. Ага, мрію по незнайомих околицях на лижах поганяти. Увечері 4-го дня я сказала чоловікові, що вже знайшла квитки додому наступного дня, а він обра зився. Чи бачите, я не даю йому провести час з мамочкою. Він мене зупинити не зміг. Я зібрала речі того ж вечора, а рано-вранці вже покинула будинок свекрухи. Нехай чоловік насолоджується своїм заслуженим відпочинком. Це його мама, я її зну щання терnіти не зобов’язана.
