Нещодавно на вулиці я зустріла свого колишнього однокласника Іллю. Я часто бачу його з дружиною. Цього разу він був якимось брудним і втомленим. Олена молодша за чоловіка на 8 років, у них двоє дітей. Ілля одружений вдруге, у нього є дочка від першого шлюбу. Олена теж була раніше заміжня, але дітей не було. Зустрілися вони вже дорослими, з великим життєвим досвідом. У Олени була однокімнатна квартира, а у Іллі — троячка. Чоловік добре заробляв, Олена смачно готувала і створювала затишок в домі. Жили вони добре. Минуло 4 роки, дружина втомилася сидіти вдома і захотіла піти у фітнес-клуб.
Чоловік сказав, що це зайва трата грошей, і вона замість цього може ходити на дачу до свекрухи. Олена знайшла собі роботу з дому. Як тільки сяде за комп’ютер, так Ілля відразу кликати почне. Одного разу в гості прийшла свекруха Олени, невістка накрила їй стіл, але вона була якось незадоволена. Через пару годин Ілля відвіз маму додому. Сказав, що їй не сподобалися нові штори і килим, а салати були пересолені. Ілля сказав повернути килими на місце, повісити старі штори і більше нічого не міняти. Олена була в աоці, адже це їхня квартира, але Ілля був на маминій стороні.
З тих пір чоловік взявся за серйозне виховання дружини, часто залишався у мами, вдома не обідав. Олена помічала це все і була без настрою. Ілля сказав мені, що не розуміє, чому дружина незадоволена, він же добре забезпечує її. Я відповіла, що жіноче щастя – далеко не в грошах. Він попросив мене поговорити з Оленою. Вона сказала мені, що ніколи не повернеться до нього. Їй прекрасно живеться і без прання з готуванням. Він ще й, як виявилося, зраджував дружині. Я не стала вмовляти, адже прекрасно розуміла, що жінка втомилася від такого життя. Ілля довго мучився і намагався повернути Олену, але йому все ж довелося змиритися.
