Родичка лаялася зі мною, тому що моя дочка не хотіла ділитися іграшками з її дітьми. Вважаю, що дочка вчинила правильно.

ПОЛИТИКА

Правильно кажуть, що людину можеш дізнатися тільки тоді, коли почнеш ділити загальний побут. Так і вийшло у мене з родичами чоловіка. Коли ми тільки одружилися, то жили з чоловіком в комунальній квартирі, причому в другій кімнаті жили його брат і дружина з дітьми; у нас теж підростала дочка. Але nроблем не було між нами: ми намагалися не заважати один одному, а навпаки — допомагати. Дружина діверя любила пліткувати, а я все це звичайно не слухала, але не надавала особливого значення, головне, що нам з дітьми не нудно було.

Все було добре в наших відносинах, але одного разу вони зібралися на вулицю з дітьми, трохи погуляти і пограти в пісочниці. Я попросила доглянути за дитиною, яка хотіла пограти в пісочниці, і навіть взяла формочки для цього. Таня погодилася доглянути за моєю донькою: вони все одно збиралися вийти у двір; я зраділа, думала, що зможу закінчити всі справи по дому, поки дочка буде грати на вулиці. Через півгодини я почула nлач дитини; подивилася у вікно, побачила, що моя дочка сиділа на піску і nлакала; я відразу вийшла на вулицю, підбігла до неї і запитала, що сталося.

Таня почала агресивно зі мною розмовляти, сказала, що моя дочка-жадина, не хотіла давати свої іграшки і формочки її дітям, і вона посварила її і відібрала, так як іграшками потрібно ділитися. Я звичайно ж розумію, що моя дочка вчинила неправильно: швидше за все, у неї були причини не ділитися своїми іграшками, так як до цього я такого не спостерігала за нею. У підсумку ми посва рилися, почали зви нувачувати один одного у всьому, а ввечері, коли прийшли чоловіки, то вони почали з’ясовувати стосунки. Добре, що через деякий час вони просто переїхали, і зараз ми намагаємося налагодити відносини і прибрати напругу, так як ми один одному не чужі люди.