У мене дві дочки, які вийшли заміж нещодавно, одна успішно вийшла заміж, живе з чоловіком, який забезпечує її всім. У них є власна квартира, дача, машина, чоловік дуже хороший, на руках її носить. Я з чоловіком допомогли їм організувати весілля, взяли на себе всі витрати, потім дочка моя вирішила відплатити за це. Вона з чоловіком вирішила купити нові меблі для мого будинку, так як наші була вже не першої свіжості. Молодша дочка ж, вийшла заміж за простого хлопця, у нього нічого не було, так, що після весілля їм довелося купувати квартиру.
Більшшу частину за неї дали батьки зятя, у них теж були гроші з весілля, і ось, вони накопичили ще трохи грошей і купили двокімнатну квартиру. Житло було майже голим, там особливо не було меблів, вони спали на надувному матраці. Я казала їм, що нічого, ще трохи і у них з’явиться можливість купити собі меблі. Коли я дізналася, що старша дочка планує придбати меблі для мого будинку, спочатку пручалася, але потім подумала, що я теж маю право жити в комфортних умовах. Вони купили мені меблі, а я вирішила свої віддати молодшій дочці, так моє добро ще й обернулося проти мене.
Зять сказав, що йому не потрібні чужі використані речі, а якщо мені хотілося зробити добру справу, то я могла б запропонувати нові меблі. Дочка моя повністю підтримувала свого чоловіка, хоча мені незрозуміло, чому це я повинна віддавати свій подарунок доньці. Я ж їм запропонувала, щоб вони тимчасово користувалися нею, не очікувала такої реакції з їх боку. Я потім подумала, що вони можуть продати ці меблі та за ці гроші придбати собі інші; зять знову розсердився, сказав, що йому копійки не потрібні; от і не догодиш молодим.
