У моєї тітки, якій нещодавно виповнилося 38, є деякі nсихічні nроблеми. Через це вона все життя була одна і ніколи навіть не ризикувала заводити відносин, адже не знала, як себе поведе в тій чи іншій ситуації. Вона завжди тримала всіх на дистанції, а жила з мамою, з моєю бабусею. Я часто до них ходила ще з дитинства. Мені подобалося проводити час з тіткою і бабусею. З ними завжди було весело і цікаво.
Батьки не особливо раділи цим моїм візитам, але і не забороняли мені цього робити, адже знали, що нічого не вийде. Жила наша сім’я в двокімнатній квартирі. Так, нам було затісно, і я стала помічати, що тато з мамою часто обговорюють бабусину квартиру в контексті того, щоб «махнутися з тіткою будинками», коли бабусі не ста не. Мене це моторошно виводило з себе, адже і та квартира, де ми жили, була подарунком бабусі. Через деякий час бабусі не ста ло.
Ми з тіткою дуже важко це перенесли, я кожен день була з нею, готувала, прибиралася в будинку, ми базікали з нею про всяке, а тато… він навіть не зайшов після цього до сестри. Йому ніби було все одно. З’явився батько тільки через місяць, і то, щоб поговорити з сестрою наодинці. Я довго намагалася дізнатися, що він там тітці пояснює, а коли тато вийшов з кімнати, заявив, що він збирається продати свою частку в будинку бабусі, а на сестру йому глибоко наплювати. Не знаю навіть, як стільки зл ості може бути в одній людині…
