Останнім часом Саша помітив, що його дружина, Христина, зовсім зледащіла. Раніше вона крутилася, всю роботу до вечора доробляла і по дому, і на городі, а зараз що-все залишає на потім, нічого не встигає, а фігура … про колишні формах не залишилося і натяку… У Саші з Христиною було 5 дітей. Бідна зі шкіри геть лізла, та ніяк за всіма не встигала, ось і почав чоловік скаржитися на дружину. Та й діти порядком дратували; бідний мужик приходив додому з роботи: втомлений, ледве на ногах тримався, а тут kрики, сміх, біганина по дому – дратувало все. Не залишалося нічого, Саша вирішив відправитися до мудреця, про допомогу просити. – Не встигає нічого, кажеш? А хто їй допомагає взагалі? – запитав мудрець, вислухавши Сашу.
– Я працюю, діти вчаться, справи по дому і городу – на ній. Все чесно, — впевнено відповів Сашко, — гаразд не встигає, а постать? Вона у мене така красуня була, все мені заздрили, а тут розпливлася в жирі. – Природно, а ти спробуй наро дити п’ятьох і підтримувати паралельно форму, — усміхнувся мудрець. – Вона може їсти поменше, не знаю, більше рухатися … — відповів Сашко. – Я тебе зрозумів, повертайся додому. Вдома Сашу зустріла Христина трохи … змінилася. До дружини повернулася осина талія. Її шикарне волосся розвивалися на вітрі, а не були прибрані в жалюгідний хвостик.
Поки Саша приходив до тями, та впоралася з усіма справами будинку і приступила до городу. – А де діти? – раптом отямився Саша. Він побіг в дитячу, а ті сидять мирно роблять уроки. Саша не вірив своєму щастю. Він не міг натішитися тиші. Однак ж, ця тиша до вечора почала дра тувати. Вони сиділи всеміром у вітальні, ніхто і єдиного звуку не видавав. Всі сиділи, дивилися в одну точку. – Може, ви пограєте, чи що? – не витримав тишу Сашко. – Ні, не так ми виховані, щоб по хаті бігати, — відповів старший син. – Та й я тільки всі підлоги перемила! – втрутилася Христина. Спати від скуки всі розійшлися до 10. Саша подумав, може хоча б тут нова Христина здивує, але, ні … та прийшла, лягла в ліжко і відразу від втоми заснула.
Вже на світанку Саша одягнувся і побіг до мудреця. – Поверни мені моїх дітей і мою Христинку. Я буду допомагати їй по дому. На фігуру плювати, вона у мене все одно найрідніша і улюблена! Поверни мені їх. Мудрець лише засміявся. Саша повернувся додому, думаючи, що нічого той не повернув, але його зустріла колишня Христина на кухні. Вона насмажила млинців і збиралася вийти на городі попрацювати. – Стій! Ти ж не одна збираєшся на землі горбатитися? – підстрибуючи від радості запитав Саша, — ми тобі допоможемо. Діти, сюди! Дітям було весело працювати з землею. З усією роботою сім’я впоралася менше, ніж за півгодини. Саша, нарешті, відчув себе щасливим.
