Це був звичайнісінький ранок, нічого не віщувало ли ха. Дружина рано-вранці зібралася і пішла на роботу, Олег ще лежав у ліжку. Він любив вставати пізніше у вихідні. У дружини графік був ненормованим, іноді доводилося їхати у свою друкарню та у вихідні. Олег хотів ще трохи поспати, але апетитний запах сирників, які зранку насмажила дружина, не давав йому спокою. Довелося підвестися, одягнутися, піти на кухню.
Там дбайлива дружина залишила йому на столі багато смаколиків, залишилося тільки зварити каву та сісти за стіл. З Олею вони були в шлюбі більше 26 років, весь цей час він купався в коханні та турботі дружини. Вона дуже добре його доглядала, це подобалося Олегу. Того дня дружина не зателефонувала йому, коли дісталася до роботи. Вона завжди це робила. Натомість зателефонувала донька. Голос у неї був надламаним. Уся в сльо зах вона повідомила про те, що матері не ста ло, вона потрапила в автоkатастрофу.
Олег був готовий спочатку втра тити свідомість після такої новини. Цілий місяць він пробув у деnресії, багато nлакав, ніяк не міг упокоритися ситуації. Потім довелося потихеньку вставати та займатися побутом. Тут він зрозумів, що хоч завжди добре ставився до дружини, але насправді ніколи не розумів до кінця, скільки всього вона для нього робила. Одного разу, розбираючи бру дну білизну, він сів і заnлакав, згадуючи свою кохану.
