Ми з чоловіком довго збирали на власну квартиру. Багато працювали, багато в чому собі відмовляли, але досягли своєї мети. Квартиру ми змогли купити не в новобудові, але наша будівля теж була не дуже старою. А те, що у квартирі до нас жили, було навіть у плюс – адже робити ремонт одразу потреби не було. Першого ж тижня після переїзду нас відвідала сусідка знизу. Наче мила, приємна жінка. Запитань, щоправда, багато ставила, не зовсім зрозумілих, про наш побут. Я подумала, що вона дуже цікава і намагалася бути терпимою. Ну, хочеться людині дізнатися більше про нових сусідів, та й Бог з нею. За тиждень почалося щось незрозуміле. Любов Семенівна сkривджено заявила нам, що ми її залили. Ми поверталися з роботи і зляkалися, що, мабуть, у нас трубу прорвало.
Але вдома все було нормально і як ми її залили, залишилося згадкою. Потім виявилося, що ми сильно топаємо і розхитали їй усі нер ви. У нас ні дітей, ні собаки, приходимо втомлені з роботи і валяємося весь вечір на дивані, тож і шуміти в нас нема кому. Так з того часу і повелося, вона періодично випендрюється, ми мовчки проходимо повз. Адже ми дізналися, що й інших наших сусідів вона так само дістає. Але, коли ми почали робити ремонт, вона розійшлася на повну котушку. Дзвонила, приходила і била дувері не гірше за перфоратор, вимагала робити ремонт в іншому місці. Як вам? Якось вона підловила мене на своєму сходовому майданчику, маючи намір прочитати мені чергову лекцію про свої нер ви.
Але того дня в мене не задався день з ранку, я сама була на нер вах і не стримуючись, наkричала на сусідку, що в нашій квартирі ми робитимемо все, що нам заманеться. І якщо її щось не влаштовує, нехай підшукує собі нове житло. Вона буквально завмерла, а я пішла далі з легким почуттям прови ни. Все-таки людина доросла, може, не треба було на ній зриватися? Виявилось, що треба. Із цього дня Любов Семенівна перестала нас теро ризувати. А нещодавно ще й вітатись почала, як ні в чому не бувало. Я думаю, їй просто самотньо і так вона намагається хоч якось спілкуватися. Ду рница, звичайно. Тому і спілкуватися з нею ми зовсім не прагнемо.
