Мені було двадцять, коли я знайшла наявність небажаної ваrітності. Ми з Миколою на той момент рік зустрічалися. Відносини у нас були найсерйознішими, але на даному етапі дитина зовсім не вписувалася в наші плани. Коля старший за мене на пару років, він закінчив університет і працює. Я поки що студентка другого курсу факультету прикладної інформатики. Весілля, в кращому разі, ми плануємо через два роки, коли Коля придбає квартиру. Він на неї збирає останні кілька років.
Так як він добре заробляє, може таке собі зараз дозволити. Щоб створити сім’ю, потрібно спочатку мати дах над головою. Жити з батьками для нас не варіант, бо у батьківських квартирах банально немає місця. До того ж, я хотіла б перед цим закінчити навчання і знайти роботу. Мені зовсім не хотілося сидіти на шиї у чоловіка. Тому позитивний тест став неприємною несподіванкою.
Я відразу зателефонувала Колі: -Все ж наші підозри підтвердилися, я ваrітна. -Я зараз приїду до тебе. Він приїхав, ми поговорили, разом вирішили, що на цьому етапі нам дитина не потрібна. Буквально за тиждень вирушили на переривання ваrітності. Коля весь час був поряд. Його підтримка вселяла мені впевненість. Через час після процедури я помітила, що його ставлення до мене змінилося. Він став якось холоднішим. Просто різко віддалився. Поговорити намагалася, але каже, що йому потрібен час.
