Моя мама мабуть забула на момент, що маю двох маленьких дітей, що вирішила зіпхнути на мене мою молодшу сестру. Справа в тому, що моя сестра вирішила вступити до коледжу після школи, а ця установа знаходиться у моєму місті. Світлана досить волелюбна, я б не сказала, що вона любить вчитися. Ми з нею не так близько спілкуються, у нас різні батьки. Коли я приїжджала з дому, то Світлана ще була маленькою, тому у нас особливо немає спільних спогадів і міцних зв’язків.
Зараз я сиджу у декретній відпустці, моєму синові три роки, а доньці лише 10 місяців. У мене через дітей немає вільного часу. Мама сказала, що я маю обдзвонювати викладачів коледжу, ходити на якісь збори, щодня цікавитись, як у Свєти пройшов день. Але в мене навіть немає часу в душ сходити, я вже не кажу про те, що стежити за дорослою дівчиною. Тим більше, мої слова Світлана ні у що не ставить.
Я можу приймати у себе Світлану, годувати її обідами, але бігати за нею по гуртожитку і цікавитись її життям я не буду. Я сказала про це матері. Вона почала kричати на мене. Дізналася про себе дуже цікаві речі. У результаті вона відправила сестру в інший коледж, ближче до її будинку. Зараз мама не так часто дзвонить до мене, як раніше. А коли дзвонить, згадує, що я даремно так вчинила. Я не обра жаюся, але й не жалкую. Для мене головне моя родина.
