Ми з чоловіком нещодавно відсвяткували наші 20 років спільного життя. Я була найщасливіша на світі, бо в мене люблячий чоловік та син. Наш син якось запитав: – Мам, як вам удалося з татом стільки років бути разом? – Це справжнє почуття, справжнє кохання ні з чим не сплутаєш. Просто ми знайшли необхідних людей. Мені завжди заздрили доброю заздрістю всі подружки, знайомі. Тому що у мене такий чудовий чоловік. Родичі, особливо батьки пишалися моїм вибором. Якось чоловік поїхав у відрядження, сказав, що повернеться за два дні. Я його спеціально чекала, наготувала всього смачного, одягла його улюблену сукню, хотіла порадувати коханого.
І ось відчиняються двері і додому заходить чоловік разом із якоюсь ваrітною жінкою. -Люба, я тобі все поясню, це помилка. Ти тільки не злись, це просто помилка. Я не могла стояти на ногах, у мене потемніло в очах , і я зом ліла. Опритомніла я на дивані, поруч на колінах стояв чоловік. Він nлакав і дивився на мене: -Це трапилося випадково. Я був не тверезим, я взагалі нічого не пам’ятаю, я її навіть не знаю. Вибач мені, але я не хочу руйнувати нашу сім’ю. Не проганяй мене. Я не знала, що мені думати.
Насправді мені хотілося поби ти ту жінку, але вона вагітна, тому я її просто виrнала з дому. Я розумію, що було правильно з боку чоловіка сказати мені правду. Він же міг мене обма нювати і в таємниці виховувати дитину, але вирішив, що скаже правду. Але, з іншого боку, я не можу дивитися на нього, розуміючи, як він мене обду рив. Мені дуже бо ляче всередині. Але я бачу, що чоловік теж дуже му читься, йому соро мно, він стоїть у мене на колінах і благає про прощення. Але я не знаю, як правильно мені вчинити в цій ситуації, дуже складно пробачити людині, яка обдурила твою довіру.
