Моя Лера завжди була безстраաною та й сильною дівчинкою. Вона не була повненькою, але сили в неї було більше, ніж достатньо, тому вона могла легко дати відсіч кривдникам. Донька віддавала перевагу іграм із пацанами — жодних ляльок у нашому будинку не було. Вона ніколи не просила мене за неї заступитись. Деколи мені здавалося, що вона борець за справедливість, адже самостійно наводила порядки у дворі. Я сподівалася, що з віком вона пом’якшиться, але ні. Вона була життєрадісною, активною, але трохи більшою за інших. Я теж така, тому мене цей факт не дивував. Худих у нашій родині немає, от і донька в наш рід вдалася. Я ніколи не думала, що з нею можуть бути якісь проблеми, адже у садочку вона нікого не обра жала. Вона була добродушною та м’якою. Але, коли пішла до школи, її характер різко змінився.
Якось я прийшла з роботи, а донька nлаче: — Мамо, мене кривдять. Однокласники називають мене товстухою і кажуть, щоб я менше їла. Але ж я мало їм! — Доню, не зважай, вони просто дурні і не можуть розглянути твою внутрішню красу. Я не думала, що мені не доведеться так рано пояснювати доньці, наскільки жорстокими бувають люди. Але довелося. З того часу було тихо. Проте за кілька місяців мене викликали до директора. Я дуже переживала, адже не розуміла, у чому причина. — Ганно Гаврилівно, ви взагалі дитиною займаєтесь? Ваша Лера вдарила Максим у ніс. А він, між іншим, син майора! Ви знаєте, чим це може закінчитися? — Розумію… — насправді я не розуміла, та й не могла повірити, що моя донька просто так когось ударила.
Після тиради директора я пішла до класу доньки, де мали продовжитися розбирання. Лера підійшла до мені й сказала: — Мамо, він не мене образив, а Славку. А той такий тютя, що не може дати здачу. Я нічого не відповіла, адже хотіла спершу почути другий бік. Батьки Максика прийшли у повному складі. На обличчі у хлопчика красувався величезний синець. — Хто ніс моїй дитині зламав? – Запитує майор. – Я! – гордо відповідає Лера. — Ти до дівчат руки простягав? – дивується чоловік і дивиться на свого сина. Загалом, Лерку мою виправдали, адже вона вмілим прийомом помстилася Максиму за те, що він кривдив найслабшого хлопчика в класі. Славко був дуже вдячний їй за те, що заступилася – до 5 класу носив портфель. Мабуть, він вже подумує її за дружину брати …
