Надя вийшла з дому сама не своя. Останні два тижні сповнені роздумів та жалю. Два тижні тому подружка Оля нагадала їй про те, як вони дівчатами мріяли про подорожі. Весь світ збиралися побачити, а натомість вискочили заміж і закрутилися у побутових проблемах – діти, робота, будинок. Оля сподівалася, що вже цього року, вони з чоловіком обов’язково кудись вирвуться. А за два дні її не ста ло… Надю це вразило. Їй чомусь здавалося, що коли вона зараз же, не поїде кудись, то з нею станеться те саме, що й з Олею. За все життя тільки один раз вони з чоловіком змогли дозволити собі поїздку до санаторію, та й то поїхала тільки Надя з дітьми, а чоловік і далі дачі нікуди не їхав. Чому він тепер так люто пручається? Чому знову говорить про необхідність робити закрутки чи ще щось.
Слава богу, діти вже великі, мають свої сім’ї, можна і для себе пожити. Остап поставив крапку у суперечці, сказавши, що Надя може їхати сама. І Надя рішуче попрямувала до агенції. В агентстві її попросили почекати, доки не закінчать із попередніми клієнтами. Краєм вуха вона чула їхню розмову. Подарункову картку агентства їм подарували діти на річницю весілля. Бабуся розповідала, що вони раніше не мали можливості кудись поїхати, а зараз ось чоловік загорівся бажанням, тож поїхати їй доведеться. Без чоловіка вона б, звісно, нікуди б і не поїхала. – Чому це? – Здивувалася працівниця агентства. – А як насолоджуватися чимось, чим би не було, якщо поряд не буде рідної душі? Надя встала та повернулася додому.
— Ну що, — напружено спитав її Остап. – Куди квиток взяла? – Нікуди. – Правильно! – зрадів Остап. – Не обов’язково їхати на море, щоб відпочити. Пам’ятаєш, ти хотіла з’їздити до пансіону за містом. Вони зараз мають місця. Поїдемо? А на море я тебе наступного року обов’язково відвезу, не сумнівайся. Просто зараз ніяк не виходить. Він підвів її до комп’ютера і поки натхненно показував рекламний ролик пансіонату, Надя згадала, що про цей пансіонат вона розповідала йому років п’ять тому. Через те, що чоловік це запам’ятав, тепло розлилося по всьому її тілу. Остап дотримався слова і наступного року вони поїхали на море, але Надя все ж таки з більшою теплотою згадувала потім їхню відпустку в пансіонаті. Оце був відпочинок!
