З раннього дитинства моя мама завжди повторювала мені, що важливо триматися за свого чоловіка, бо в нашій країні мало добрих людей. Я заздрила своїй найкращій подрузі Аллі, яка змогла вийти заміж одразу після закінчення школи. Вона познайомилася з Петром, коли їй було 15, а йому близько 20. Я заздрила їй, бо всі хлопчики, що оточували мене, були малолітніми придурками. Молодята почали жити з матір’ю Петра, яка допомагала доглядати дитину, поки Алла навчалася в університеті.
Ми з Аллою залишилися близькими подругами, і я часто відвідувала її вдома. Вона ділилася зі мною всіма своїми секретами, і я знала про її чоловіка більше, ніж будь-хто інший. Час минав, я стала старшою, але все ще не знайшла гідного чоловіка. Тим часом у Алли та Петра народилося ще двоє дітей – хлопчик та дівчинка. Я продовжувала проводити час з Аллою, отримуючи все більше і більше інформації, яку могла б у майбутньому використати для себе.
Одного разу я вирішила зробити nідлість. Я запросила Петра допомогти мені переставити меблі. Планувала спокусити його та увести від Алли, бо вважала, що добрих чоловіків більше не залишилося. Проте Петро розкусив мій план, і мої дії миттєво викликали в нього огиду. Він відразу пішов, і я відчула себе прини женою. Я чекала, що Алла зателефонує мені і посварить, але вона лише перестала зі мною спілкуватися. Я зрозуміла, що мій вчинок був підлим і неправильним, і що мої дії мали наслідки, які ще відгукнуться мені в майбутньому.
