Одного суботнього ранку я відвідала свою близьку подругу Марію. Ми мали піти на ринок, щоб купити продукти на тиждень. Я з подивом помітила, що вона купує вдвічі менше, ніж зазвичай, і спитала, чи не сіла вона на дієту? Але вона різко відповіла, що чоловік покинув її – і вона була рада цьому. Марія пояснила, що її чоловік пішов через те, що вона перестала йому в усьому догоджати, наприклад, варити каву, борщ і навіть надто голосно слухати музику.
Спочатку вона засмутилася, але після того, як він пішов, відчула миттєве полегшення. Тепер вона могла поспати у свій вихідний день, купувати каву та круасани у супермаркеті, а ввечері навіть дивитися фільм чи сходити зі мною до театру. Я ходила по прилавках з Марією, і вона дуже хотіла купити собі щось на заощаджені гроші. Я давно не бачила її такою щасливою.
Того дня я зрозуміла, що деякі чоловіки виховані як споживачі і вважають, що їхні дружини є безкоштовною прислугою. У випадку з Марією їй було краще без чоловіка, а може просто конкретно без такої людини, як Василь. Для мене це був гарний урок, що жінки можуть бути незалежними та здатні робити щось самостійно. Чоловікам дуже важливо цінувати внесок жінок у домашнє господарство, а не приймати все як належне.
