Під час свароk Сергій завжди кричав, що він чоловік та голова сім’ї, але насправді він ніколи не брав на себе відповідальність за свою родину. Марія подала на аліменти лише після того, як Сергій перестав забезпечувати її та її дітей від попереднього шлюбу, аргументуючи, що на це мають піти лише фінанси дружини. Незважаючи на свої обіцянки, Сергій загалом ніколи не вносив фінансового внеску до їхньої родини, і Марії доводилося працювати на двох роботах, щоб утримувати їх усіх.
Вона звикла до його постійних порожніх обіцянок та невпевненості у завтрашньому дні. У бідної не було ні часу, ні сили, щоб оцінити своє життя з ним. Якось Марія дала Сергію гроші на олімпіаду з математики для їхньої доньки. Той пообіцяв відвезти її туди і навіть купити їй їжу та напої, але коли Марія повернулася з роботи ввечері, їхньої доньки не було, а Сергій спав на дивані.
Марія була розлючена і стурбована, але Сергій був у своєму репертуарі і сказав, щоб дружина не вплутувала його у свої справи. Марія почала судомні пошуки, і врешті-решт мати подруги її дочки зателефонувала і сказала, що знайшла дівчинку. Вона залишилася ночувати у подруги, бо її автобус додому скасували. Марія відчула полегшення, але все ще сердилась на Сергія за невиконану обіцянку.
Повернувшись додому з дочкою, вона застала Сергія знову сплячим, від нього так і несло алкоrолем. Вона розбудила його і викинула з дому всі його речі, лаючи його за неуважність та відсутність відповідальності за їхню родину. Зрештою, Марії набридла поведінка Сергія, і вона вигнала його з дому. Вона поклялася завжди ставити своїх дітей на перше місце і ніколи більше не дозволяти нікому погано ставитись до них і до себе.