Моя свекруха завжди вважала, що я її особиста покоївка. Ми з чоловіком не жили з нею, не просили її про допомогу, але вона все одно давала мені вказівки, ніби я була їй щось винна. Я відмовилася, щоб мною командували як рабинею. Півроку тому я втратила роботу і вирішила вчитися замість того, щоб спішно шукати нову посаду.
Оскільки ми все ще могли обходитися зарплатою чоловіка, я займалася домашніми справами паралельно до навчання. Однак свекруха стала давати мені завдання, щоб я не сиділа без діла. Плюс до всього вона ніколи не просила по-доброму, завжди чогось вимагала. Нещодавно вона сказала, що я зобов’язана прибирати в її будинку, тому що її син забезпечує мене. Я б допомогла їй, якби вона ввічливо попросила, але вона розмовляла зі мною так, наче я її особиста покоївка.
Мого чоловіка не було поруч, коли вона це говорила, тому він повірив її сумним історіям про те, що я принципово відмовляюсь їй допомагати. Але я лише відмовляюсь бути під контролем свекрухи. Хоча ми все ще не знайшли виходу з цієї ситуації, я ніколи не танцюватиму під її дудку. Не знаю, чим усе закінчиться, але я точно стоятиму на своєму до останнього.
