Я досить довго боролася зі стра хом, перш ніж нарешті набралася сміливості та сказала мамі, що ваrітна. Побачивши ці дві смужки на тесті на ваrітність, який мені позичила подруга, я була здивована. – Мабуть, це помилка. Цього не може бути. Я маю зробити ще один тест. Що мені тепер робити? На мене обрушився шквал питань, які заважали мені визначитися з подальшими діями. – Владик, я мушу йому сказати! А раптом він мене покине? Чи не захоче бути батьком? – думала я вголос, залишившись наодинці з собою. Протягом кількох днів я боролася із рішенням відкрити правду своєму хлопцеві.
У цей період я не могла не концентруватися на своїй фігурі, що змінюється. Хоча я знала, що ще рано для ваrітного живота, я відчувала себе вже глибоко в положенні, ніби всі довкола знали мою таємницю і засуджували мене за неї. Реакція Владика на мою ваrітність була такою, на яку я вже зовсім не очікувала. Я була впевнена, що він батько дитини, адже він був моїм першим хлопцем. – Ми розберемося. Все буде добре, – пообіцяв він, обійнявши мене, коли я повідомила новину і заnлакала. То був останній раз, коли я його бачила.
Він перестав відповідати на дзвінки, ігнорував мої повідомлення у соціальних мережах. Його найкращий друг сказав, що батьки відправили його жити до родичів до іншого міста. Його мати відмовилася навіть визнати мене, зачинивши двері перед моїм носом. Як я могла повідомити матері цю новину? Якої реакції я могла очікувати від неї, коли людина, яка освідчувалась мені в коханні, так зі мною обійшлася? Незважаючи на всі переживання, за підтримку подруги я вирішила зізнатися своїй сім’ї.
Реакція моєї матері була далеко не втішною, її слова: – Ти сама винна у тому, що кинулася на нього. Ти станеш матір’ю-одиначкою у вісімнадцять років, – це було схоже на ляпас. Я провела всю ніч у сльо зах, мучачись з думками, які наповнювали мене соромом. Несподівано мій батько виявився єдиним, хто мені прийшов на допомогу в той момент. Він обійняв мене і запевнив, що все буде добре, що ми разом упораємося з цим. Сьогодні я горда мати чудового хлопчика. Нехай у нього немає батька, але йому пощастило, що в нього є найкращий у світі дідусь, який стоїть за ним горою і ніколи не ображає ні його, ні мене!
