Івану Семеновичу вже близько сорока років, усі його ровесники вже одружені, обзавелися дітьми. Іван досі живе із мамою. Мати його мирова жінка. Вані було 12, коли не стало його батька. Тоді Галина Сергіївна звалила на себе обов’язки матері та батька. Вона з гідністю впоралася з цією місією. Вона все організувала своєму синові: репетитори у школі, навчання у престижному університеті, навіть вступ на добру роботу.
Вона хотіла, щоб у її сина була найкраща дружина та багато діток. З останнім правда не виходило. Вперше Івану серйозно сподобалася дівчинка в університеті. Він навіть познайомив її із мамою. Загалом дівчина сподобалася, але коли Галина дізналася, що Настя із багатодітної родини, категорично заявила: -Вона нам не підходить! Не давай даремно дівчині надії, тобі треба з нею розлучитися.
А потім була Марина із офісу. Дівчина хороша, господарська, вихована, але із села. Походження категорично не влаштувало Галину. -Всі сільські меркантильні дівчата, шукають хлопця з міста, щоб тут влаштуватися! Вона його змусила і з Мариною розлучитися. З того часу чоловік був один. Мати намагалася знайти йому ідеальну дружину, але поки що безрезультатно.
