У селищі Тінабун існують серйозні проблеми з прісною водою. Води там просто немає. Що забезпечити село водою, самі жінки похилого віку місцевості змушені щодня пропливати 3 км, вгору по річці, щоб забезпечити себе найнеобхіднішим ресурсом.
І саме від їхніх подвигів залежить життя всього села. Щоб не бути дріб’язковими і не плавати туди-сюди кілька разів, бабусі беруть 200 каністр, які просто прив’язані до них. За кожен раз бабусі отримують по 6.5 доларів.
У похід за водою жінки відправляються невеликою групою, щоб було легше і веселіше, а в якості підтримки використовують надуті автомобільні шини.
Після такого, здається, що почекати рознощиків води раз в тиждень – не такі вже й нестерпний досвід.
Швидше за все, сільська молодь вважає походи по воду якоїсь забавою для милих бабусь, які можуть вдосталь поговорити по дорозі про різні випадки з життя.
Ви як і раніше вважаєте, що донести пляшку питної води від магазину до дверей ліфта – це найскладніша робота?
