Наша дивовижна історія про те, як прийомна дочка допомогла народити рідну

ПОЛИТИКА

Від несподіваної появи дружини він навіть здригнувся. Не заспокоїла його і фраза:- Вітя, я зрозуміла, що нам треба зробити! Наша дивовижна історія про те, як прийомна дочка допомогла народити рідну!Тетяна дуже хотіла дитину. Вона мріяла про тепле сопіння грудочки біля своїх грудей ще до весілля з Віктором.Іноді вона довго бродила у відділі одягу для малюків, вибираючи своїй дівчинці платтячка, кофтинки, джинси, туфельки. Так довго, що до неї обов’язково підходили продавці-консультанти з питанням:- Вам допомогти?

Але Тетяна відповідала, що поки не визначилася… і переходила в інший відділ.Вони жили з Віктором вже 15 років, а дітей не було. Перші роки спільного життя вона була впевнена, що ось-ось завагітніє, але це не траплялося.Довелося провести спільне обстеження. Ніяких причин безпліддя не виявили. Навпаки, і вона, і Віктор могли бути батьками. Могти. Але ніяк ними не ставали…Віктор після роботи став частенько випивати з друзями. Вдома все частіше траплялися сварки. І жінка вже подумувала про розлучення…

Одного разу в недільний день Тетяна, сидячи на дивані, читала журнал під розмірений тон передачі «поки всі вдома». Тимур Кізяков був в гостях у однієї відомої актриси. У Тетяни не було бажання розглядати присутніх за столом. Вона продовжувала читати.Але раптом вона відірвалася від глянцевої картинки і, піднявши голову, зустрілася поглядом з героїнею програми. Та буквально очі в очі вимовила фразу:- У вас буде дитина!У цей самий момент в голові закрутилася, закрутилася і вистрілила думка:

– Де я його візьму?А саме: не народжу, а візьму. Тому відповідь була на поверхні: треба усиновити дитину! Тетяна, залишивши журнал, майже бігом кинулася в іншу кімнату. Віктор, розклавши деталі на газеті, ремонтував її фен.
Від несподіваної появи дружини він навіть здригнувся. Не заспокоїла його і фраза:- Вітя, я зрозуміла, що нам треба зробити!Повернувшись до Тетяни і тримаючи в одній руці паяльник, в іншій-фен, він раптом запитав і сам здивувався своєму питанню:- Тому що по-іншому не можна. Це наш останній шанс.І жінка розповіла, що вони обов’язково повинні усиновити дитину з дитячого будинку. Що підберуть схожого на них. Що він буде не старше 3-х років. Що… а в кінці підвела підсумок:

— І назвемо її Людмилкой!- Ти ж говорила про” нього”, про хлопчика, — спробував заперечити чоловік. Але за виразом очей Тані чоловік зрозумів: питання вирішене.Через півроку в будинку Тетяни і Віктора тихо заліпетіла білява 2-х річна дівчинка. Новоспечені батьки світилися щастям. Намагалися у всьому догодити маленькій принцесі. Вона особливо і не була вибагливою. З мовчазною гідністю приймала їх подарунки і ласощі.Поступово Галя, так звали дівчинку, звикла до батьків і до своєї кімнати, заповненої іграшками. Вона стала частіше посміхатися. Ось тільки мовчала…
А у Тетяни з Віктором знову прокинулися ніжні почуття один до одного. Тепер весь вільний час вони проводили втрьох. У родині настала повна ідилія. З маленькою донькою подружжя знову стали молодими.

Через 3 місяці Тетяна дізналася, що вагітна. Вона зберігала в собі цю потаємну таємницю, боячись втратити те, що вже є і те, що буде. Тільки коли дівчинка (так показало УЗД) стала виставляти п’яту назовні, жінка зізналася чоловікові про вагітність.Віктор був радий. Але через мить вираз обличчя його змінилося.- А як же Галочка?- А що, Галочка? У неї з’явиться молодша сестричка-відкинула всі сумніви і заперечення Тетяна.У покладений термін у пари народилася Людмилка.

Галочка відразу взяла над нею шефство-давала соску, притримувала пляшечку з харчуванням, трясла брязкальцем, розмовляла. Загалом, виросли сестри дружними і люблячими один одного.Ось так прийомна дочка стала каталізатором сімейного кохання, плодом якої стала прекрасна дівчинка.А головне, таких прикладів повно: всиновлюють, а потім народжують своїх! Не варто впадати у відчай. Можливо, просто треба відпустити ситуацію, і диво трапиться.