Денис йшов додому похнюпившись. Сьогодні не його день. Коли прийшов на роботу, дізнався, що він потрапляє під скорочення. Чому він? Це питання задав своєму начальнику, адже Ігор після нього прийшов? На що начальник відповів, що Ігор — родич нашого головного бухгалтера. Йому місце знайдеться. Увечері, коли він повідомив своїй коханій дівчині про скорочення, вона відразу поміняла своє ставлення до нього. Навіщо їй чоловік у якого за душею нічого немає? Навіть житло зйомне. — Але ж у мене є будинок в селі — заперечив хлопець. Віка розсміялася прямо в обличчя: — І що з того, їдь і живи там, але без мене.
Денис послухав дівчину. Дійсно, без грошей скоро попросять, щоб поїхав з квартири. Тому зібрав свої речі і поїхав в будинок, який заповіла йому бабуся. Він пам’ятає, як вона наказувала йому, щоб ні в якому разі не продавав хатину. Він в ній щасливий буде. На ці спогади хлопець лише посміхався. Будинок зустрів його непривітно, з перекошеними дверима і забитими вікнами. Сусід дід Панас допоміг хлопцю привести в порядок подвір’я, разом потім обідали у діда. Допомагала їм внучка Катя, яка в цей час приїхала провідати дідуся. У скрині Денис перебирав речі і наткнувся на вузлик. Коли розв’язав його, побачив, що там лежали гроші, багато грошей. Всю пенсію бабуся складала в той вузлик. Хороший спадок залишився.
Стартовий капітал у Дениса є, тому вирішив зайнятися фермерством, дід обіцяв допомагати. Адже у свій час він завідував фермою, знає всі тонкощі роботи. Минуло п’ять років. Біля великого будинку, який стояв на місці бабусиної хатини, бігала дівчинка, за нею спостерігала Катя, внучка діда Панаса. Зараз вона дружина Дениса. А маленька дівчинка — їхня дочка Аліна. Дід Панас півроку тому пішов в інший світ. Він спокійний за молодих, все у них виходить. Добре, що допоміг Денису.
