Їдемо з подругою в кіно, слухаємо музику по радіо, і тут дзвінок. Дзвонить чоловік, скаржиться, що дружина звільнилася з роботи, а після того як вже відпочила, заявила, що тепер взагалі працювати не збирається, нехай чоловік її забезпечить. На запитання ведучого, чи хоче він, щоб дружина працювала, той відповідає згодою і додає: – Я сам непогано заробляю; з грошима складнощів немає, але я хочу, щоб вона працювала, як і всі нормальні люди. Ми з подругою говорили-говорили і прийшли до висновку, що жінка і так багато працює на господарстві.
Тобто вона повинна працювати “як всі нормальні люди”, а потім ще вдома орати ?! Адже хтось повинен виконувати роботу по дому. Не думаю, що чоловік про це здогадується. У його дружини, напевно, була причина не працювати якийсь час. Та хоч через небажання вона могла б залишитися вдома. У неї ж є право на це, особливо коли чоловік досить заробляє. У повноцінній сім’ї жінка має право не працювати. Це і є “нормально”. Якщо в родині на повинна виконувати функції чоловіка, то навіщо їй він взагалі потрібен ?! Уявіть випадок: дружина приходить додому після важкого робочого дня, а вдома на нього чекають затишок, чистота і бадьоренько чоловік, який своїм дзвінким голоском говорить, що диван для втомленого чоловіка вільний, а їжа вже на столі. Складно уявити, правда ?!
Хіба таке буває ?! Поки ми з подругою обурювалися, чоловік по радіо видав нову аксіому: “Роботу по дому вважають важкою тільки ті, хто нічого вдома не робить.” На цих словах ми вимкнули радіо, щоб зберегти не рви і не відволікатися від дороги. Але ж у моєї подруги була повністю така ж історія зі своїм колишнім. Власне це і послужило причиною, щоб вони ро злучилися. А як би ви відреагували на таке висловлювання від чоловіка?
