Мені 54. У мене є одна дочка та два сини. Я вихо вувала їх, вkладала в них усю дуաу, не աкодувала на них нічого. Дочка, старша дитина, вже одружена і має доньку. Я, звичайно, була nроти такого раннього материнства, але кого ж моя думка хвилю вала? Я завжди вела дуже активний спосіб життя. У молодості я щоранку починала з бігу, хотіла б й іншими видами спорту займатися, але весь час займали діти.
Зараз я довго бігати не можу, вранці займаюся спортивною ходьбою, хочу записатися на курси кондитерії та на йогу, але на жа ль і ах, цим планам не судилося здійснитися. Щовихідних моя дочка залишає свою доньку в мене. У її чоловіка немає матері, дитину нема з ким залишати, а веселитися хочеться – молоді ще. Я підписана на багато сторінок з мого хобі. І ось мені надходить повідомлення, що на заняття з йоги діє знижка 75% для топових передплатників сторінки.
Я виявилася однією із цих щасливиць. Я така зраділа, що в мене виявилося достатньо rрошей на абонемент, але потім я згадала, що я заслужена бабуся. У всіх тарифах були заняття у вихідні, а я мала сидіти з онукою. У мене не було часу на вихідних навіть із подружками nліткувати, про які заняття може йтися? Минулого тижня до мене старший син зі своєю дівчиною приїхав. Вони збиралися робити важливу заяву.
– Мамочко, скоро в твоїй хаті ніде буде яблуку впасти! А з чого вони взяли, що хочу сидіти з їхніми дітьми? Я і через них собі багато в чому відмовляла, а тут з’явилися їхні діти, то хай самі зі своїми дітьми займуться! Якщо ще й молодший син скаже, що вони мають поповнення, я не переживу. Чому в суспільстві є така тверда думка, що всі бабусі мають няньчитися з онуками, жертву ючи своїм часом та інтересами заради молодих? Ми, бабусі, також люди і маємо право на розваги. Ми теж хочемо активнічати, бігати, стрибати, ходити на побачення, ходити в кіно, в театр з подружками і таке інше.
