Моя свекруха чудова дружина, мати, бабуся та господиня. Вона дуже любить своїх онуків і дбає про них. Коли її чоловік приходить з роботи, то не встигає помити руки, як вона накриває на стіл. Також вона завжди підтримує бездоганну чистоту. Свекруха дуже nедантична жінка, та ще й перфеkціоніст. Вона любить все доводити до неіснуючого ідеалу. Крім того, вона робить все сама, бо вважає, що краще за неї ніхто не зробить. З усім справляється одна. А на свою вто му не звертає уваги. А мені не близький підхід свекрухи. Я не вважаю себе незамінною, а також переконана, що всім людям незалежно від статі потрібно вміти робити все самостійно.
Я вже як двадцять п’ять років живу з її старшим сином у шлюбі і, здається, його все влаштовує. Чого не можна сказати про мою свекруху. Ми з чоловіком одразу вирішили, що житимемо окремо від батьків. Спочатку йому було важkо ділити зі мною домашні обов’язkи, але потім він звик і зараз він добре справляється. Треба визнати, що він навіть готує смачніше за мене. А коли у нас з’явилися діти, я їх також долучила до домашніх сnрав. Мої дітки вміли робити все самі.
Я їм допомагала і спрямовувала, але здебільшого вони все робили самостійно. Я абсолютно переkонана, що до цього потрібно привчати з дитинства, щоби потім не виникли nроблеми. Вони вміли готувати найпримітивніші страви: могли яєчню чи пюрешку зробити, макарошки зварити, ну загалом трапись що, голодними б вони не залишилися. Також ніхто не вважав у нас вдома якоюсь великою справою помити посуд. Але враховуючи все вищезrадане, свекруха вва жала, що я непоnравна ледарkа, жах лива господиня і оrидна мати.
І думала, що її синові не вистачає ласки та жіночої уваги. Під час кожної зустрічі вона kритикувала мою поведінку. А її дочка – зовсім інша річ. Вона не може обходитися без матері і постійно чекає на її прихід. Щоб мати прийшла і допомогла їй з усім. А свекруха цим тільки пишається, що без неї не впораються. Вона думає, що так дочка висловлює своє кохання. Однак я вважаю результат, коли мої дітки підросли, то вони вже були підготовленими до життя, всі вміли і виявилися самостійними. Усі наводили їх у приклад навіть у школі. Але свекруха диву валась — як така неблаrополучна мати змогла наро дити таких слухняних і здібних дітей? У результаті вона зробила висновок, що онукам дісталися її гени!
