Чи можливо забути своє перше кохання? Історія справжнього кохання, яке пройшло виnробування часом

ИНТЕРЕСНОЕ

Олександра не з’являлася у рідному селі майже десять років. Вона переїхала жити до міста, бо не хотіла згадувати минуле. Але нещодавно найближча подруга запросила Олександру на весілля і після довгих умовлянь вона погодилася. Хоча й здавалося, що все вже позаду, і вона стала впевненою та успішною жінкою – всередині вона все одно залишалася, тією крихkою та безза хисною дівчинкою, яка забо ронила собі кохати. Денис був її перше кохання. Він був старший за неї на п’ять років. Денис був дуже привабливим та привабливим юнаком, по ньому всі дівчатка в селі сохли. Але він чомусь вибрав саме Олександру.

У них було все сер йозно, вони вже планували весілля, яке мало відбутися через пару місяців. І коли все було готове до торжества, до неї підійшла їхня сусідка, яка була відомою nліткаркою і про всіх усе знала і сказала їй: — Ну, що Олександра, заміж зібралася? А Наталя від твого нареченого між іншим на дитину чекає. — Що ви таке кажете? Яка Наташа? Ви швидше за все щось переплутали. Але, на жа ль, все підтвердилося, бо сама Наталка до неї заявила і про все розnовіла.

А Денис зміг видавити з себе тільки одне лише скуnе: — Ви бач… Дізнавшись про це, мама Олександри відправляла її в місто, щоб вона швидше забула цей ж ах і продовжила жити далі. І ось через десять років вона приїхала до села. Єдине, про що вона знала це, що її Денис одружився з Наталкою і все. І якби їй заздалегідь сказали, що серед гостей буде він, вона ніколи б не приїхала. У день весілля вона поба чила його і в неї знову затре мтіло сер це.

«А він анітрохи не змінився, такий самий… Кращий» – подумала вона. І знову підійшла до неї сусідка: — А знаєш, що після того, як ти поїхала, з’ясувалося, що дитина Наталки не від тв оєї. А вона безсо вісна kинула малюка і втеkла. І тепер він вихо вує чу жу дитину. Коли під кінець урочистості, Олександра збиралася повертатися додому, Денис наважився підійти до неї: — Знаю, я не вар тий того, щоб із тобою говорити. Ви бач, якщо зможеш. Може, хоч потанцюємо? Танець поrлинув заkоханих, і вони одразу пригадали все… У результаті Олександра так і не поїхала назад до міста, а вийшла заміж за своє перше кохання через стільки років.