Звичайний автобус. Заходить жінка років сорока із сумкою на плечі. Сумка на вигляд дуже містка. Схожа на невелику валізу. До жінки підходить кондуктор та просить заплатити за проїзд. – Зараз хвилинку! – відповідає жінка, починаючи щось шукати в сумці. – Гаманець знайду. Кондуктор терпляче чекає. – Та де ж він? Я ж його завжди зверху кладу, — бурчить жінка, запустивши в сумку вже обидві руки по самі лікті. Не допомагає. Жінка ставить сумку на підлогу і починає діставати на коліна сир, олію, пральний порошок, шкільний підручник з геометрії. – Треба ж! Підручник Віті! – щиро дивується вона. – І з чим він тоді пішов до школи? Погортавши книгу, ніби сподіваючись знайти гаманець між сторінками, жінка продовжує свої пошуки. Вона дістає два яблука, майонез, пакетик із кількома помідорами. Але гаманця так і нема. Кондуктор, зрозумівши, що все затягнулося, вирішує поки що обійти решту пасажирів.
Поки вона це робить, допитливі пасажири вже починають тихенько сперечатися один з одним і робити ставки: скільки ще можна вмістити в таку сумку. Жінка продовжує шукати гаманець у сумці. Вона дістає плойку, косметичку, гребінець. Молодий хлопець встає із сусіднього сидіння, поступаючись місцем, щоб було, куди викладати. – Знайшла! – раптом лунає радісний вигук. Але замість гаманця жінка дістає товсту плитку шоколаду. Шоколадку вона віддає дівчинці навпаки, яка активно вболіває за пошуки, сприймаючи їх як веселу гру. Кондуктор знову повернувся, тепер уже цікавлячись, чим закінчиться ця історія. Жінка витягує з сумки щоденник, календар та цілу пачку ліків. — Перепрошую, — цікавиться літній чоловік-пасажир. – У вас серед медикаментів немає чогось від тиску? – Ну, як ні, є! Візьміть будь ласка! – А щось від застуди? – Запитують звідкись збоку. – Беріть на здоров’я! Кому ще потрібно, звертайтесь. Є все. Жінка витягує 0,5 літра мінеральної води та передає пасажирам: — Отож візьміть, кому треба запитати. Люди в автобусі витягують шиї: їм цікаво, що дістане жінка зі свого магічного ридикюля? Бензопилу, праску чи ласти? Аж раптом автобус різко гальмує, зупинившись уже за межами міста. Водій, лаючись, йде дивитись, у чому несправність. Бурчить: — Мені ще зранку не сподобалося, як він торохтить, не треба було виходити на зміну.
Жінка, що шукає гаманець, радісно каже: – Ну ось, поки він лагодить, я якраз знайду гаманець! Вона дістає з сумки планшет, спиці для в’язання, два мотки пряжі, зарядні пристрої. – Знайшла! – Знову радіє жінка. Але додає – Не гаманець. Виявила результати аналізів сина! А вчора ж увечері не могла її знайти. Хтось у салоні обережно жартує: – Самих аналізів там немає? У цей момент водій роздратовано повертається до автобуса: – Доведеться викликати допомогу, тому що я ніяк не можу знайти відповідного гайкового ключа, а без нього не полагоджу. З сяючим обличчям, головна героїня витягує з сумки гайковий ключ і простягає водієві зі словами: – Може, цей підійде? Після цього вона знову намагається знайти гаманець, але водій радісно кричить: – Підійшов! Не потрібно вже жодної плати! А за ключ велике спасибі! Автобус полагодили. І гаманець у пасажирки таки знайшовся. Він був у третьому відділенні – між фотоальбомом та набором для барбекю. Недарма кажуть, що в жіночій сумочці можна знайти будь-що, крім порядку!
