Мати нареченого не знала про майбутнє весілля і про існування своєї майбутньої невістки. Своєю появою на весіллі вона приголомшила багатьох.

ПОЛИТИКА

Марина з цікавістю спостерігала, з якою любов’ю та ніжністю Павло облаштовував їхній майбутній будинок. На ремонт витратили кругленьку суму. Заради дому їм довелося відмовитися від пишного весілля. – Поїдемо до РАГСу, а потім у якийсь простенький ресторан. Відзначимо у колі сім’ї, а потім ми з Пашком вирушимо в гори на тиждень. Мама Марини була проти. Вона бачила закохані очі доньки та раділа за неї. Паша їй подобався. Вона вважала його добросердим, чесним роботягом, а головне – тим, хто любить Марину. – А як же мати Паші? У що її не запрошуєте? – Паша каже, вона не зрадіє. – А як же? Ти ж із нею навіть не познайомилася! – Мамо, ти ж знаєш, які у них складні стосунки. Відносини Паші та його матері, справді, непрості.

Коли Паші було шість, вона залишила його з татом і зникла. Повернулась за два роки з животом. Потім вона втратила дитину і знову зникла. Потім знову повернулася, і цього разу вона була налаштована агресивно. Вона влаштовувала сцени на кожному кроці. Паша з тяжкістю в грудях згадував своє дитинство. Батька не стало, коли хлопцеві було 17. З того часу він працює і будуватиме своє життя сам, без жодної допомоги. Ви, напевно, бували на пишних весіллях. Так ось, весілля наших героїв виглядало так: скромненький столик біля вікна, за столом наречений і наречена в кросівках та у звичайному одязі (наречену видавало лише довгу білу, але повсякденну сукню), батьки нареченої та свідок зі свідком. Одного разу наречений одразу замовк, обличчя його зніяковіло. У ресторані з’явилася висока, худа жінка з тугим пучком на голові, з глибокими зморшками і в класичній стриманій сукні.

Її чорт обличчя сильно нагадували обличчя нареченого. Незграбну тишу за столом зруйнувала мати Марини. Вона покликала офіціанта, попросила приладів, сама переставила все на столі, подала гостю келих шампанського та веселим тоном сказала: – Келих за Марину Пашу! Жінка взяла келих, але на її обличчі не сіпнувся жоден м’яз. Вона підійшла до столу, окинула поглядом молодих, потім помітила свідчення про шлюб. Вона спритним рухом руки взяла папірець і прямо на очах нареченого та нареченої перетворила документ на безглузді шматки паперу.